«Абсолютне диво». Як регіони, постраждалі від обстрілів та окупації, змогли перевиконати бюджет

«Ситуація з податком на прибуток буде і далі погіршуватися»

Годі зайвий раз нагадувати, яким турбулентним став для українців минулий рік. Перебуваючи під обстрілами, вони вимушені були підлаштовуватися під нову реальність та оперативно змінювати свої довоєнні плани. Масове переміщення внутрішніх переселенців, цілеспрямоване руйнування інфраструктури та воєнний стан загалом не могли не відбитися на економіці. Тому, що вона досі не у руїнах, можна завдячувати міжнародній фінансовій допомозі.

Але навіть ці багатомільярдні щеплення не завадили українському ВВП обвалитися більш ніж на третину. Хоча ще у середині року прогнози були більш оптимістичними і економіка почала демонструвати ознаки адаптації до екстремальних умов. Проте подальше цілеспрямоване знищення агресором енергетичної інфраструктури, яке спричинило збої у графіках виробництва, цей обережний оптимізм згасило.

Утім, не все так погано. У владі рапортують, що минулого року, попри негаразди, вдалося зібрати до зведеного бюджету (державний бюджет, плюс місцеві) податків більше, ніж у 2021-му, майже на 100 млрд грн. Дуже просіли у порівнянні з 2021 роком місцеві бюджети, але ці прогалини вдалося компенсувати шляхом суттєвого збільшення доходів до держбюджету. Катастрофічно впав податок на прибуток, проте були перевищені планові показники щодо збору ПДВ та виплат за ренту.

Звісно, якісь регіони від війни постраждали більше, якісь – менше і це, здавалося б, мало вплинути на їхню спроможність рятувати державну казну. Але не все так лінійно. «Главком» дізнався, які області та галузі минулого року «тягнули» бюджет, а де навпаки сталися найбільші провали.

Податкова географія

Почнемо з тих, хто не виправдав сподівань, тобто заплатив у загальний фонд держбюджету менше, ніж очікувалося. Перша п’ятірка тих, хто пасе задніх у такому ранжуванні, має такий вигляд.

Топ-5 аутсайдерів (відсоток від запланованого)

1. Херсонська область

  • Виконання плану: 81,9%
  • Факт: 1,9 млрд замість 2,3 млрд.

2. Луганська область

  • Виконання плану: 83,3%
  • Факт: 1,7 млрд замість 2 млрд.

3. Запорізька область

  • Виконання плану: 92,7%
  • Факт: 7,7 млрд замість 8,3 млрд

4. Донецька область

  • Виконання плану: 94,5%
  • Факт: 6,1 млрд замість 6,5 млрд

5. Кіровоградська область

  • Виконання плану: 98,3%
  • Факт: 5,1 млрд замість 5,2 млрд

Власне, це єдині п’ять областей, які допустили невиконання держбюджету і це можна вважати непоганим показником. Особливо, якщо враховувати географію: чотири з них є частково окупованими, а Луганщина майже вся під окупацією. Херсонщині виправитися не допомогла навіть деокупація обласного центру у листопаді. В області виконані тільки акцизний податок (104,6%), проте вкрай плачевна ситуація з податком на прибуток (30,7%) та рентною платою (47%).

На Луганщині навпаки виконаний тільки план з ренти, та ще й на 182%. Проте друге з кінця місце по податку на прибуток (34,2%) та антирекорд з акцизом (47%).

План з акцизу, окрім Луганщини, не виконали Миколаївщина (91,8%) і Донеччина (60,4%). На Донеччині, яка після окупації Маріуполя втратила свої металургійні гіганти, – мінус по всіх податках, окрім ПДВ (108%, що, до речі, теж є одним з найгірших показників).

Росіяни зрівняли колишнє серце промислового Донбасу – Маріуполь із землею Фото: полку «Азов»

Більша частина Запорізької області, включаючи такі великі міста як Мелітополь та Бердянськ, поки залишається під окупацією, а Запоріжжя – під постійними обстрілами.

Запорізька область потрапила до когорти аутсайдерів через те, що від неї були заздалегідь високі очікування, але саме у грошовому наповненні бюджету вона таки обігнала низку регіонів. З виконання бюджету область знаходиться серед лідерів за акцизом (136,2%), продемонструвала непогані показники ПДВ (120%), але статистику значно зіпсував провал з податком на прибуток (73,1%, гірше тільки у Херсонщини та Луганщини).

Якщо ж вивчати загальні показники зборів держбюджету, то тут до п’ятірки аутсайдерів входять лише дві області з вищезгаданих. На три західні регіони уряд з самого початку не надто розраховував, хоча вони й вклалися у заплановані показники та навіть їх перевищили.

Топ-5 аутсайдерів у загальних показниках зборів до держбюджету

  • Луганська область (2 млрд)
  • Херсонська область (2,3 млрд)
  • Чернівецька область (2,9 млрд)
  • Тернопільська область (4,1 млрд)
  • Закарпатська область (4,5 млрд)
  • Серед лідерів з перевиконання зборів до держбюджету немає столиці, але є три області, постраждалі від окупації.

    Топ-5 лідерів (відсоток від запланованого)

    1. Харківська область

    • Виконання плану: 120,7%
    • Факт: 35,2 млрд замість 29,2 млрд

    2. Полтавська область

    • Виконання плану: 115%
    • Факт: 43,8 млрд замість 38,1 млрд

    3. Миколаївська область

    • Виконання плану: 112,3%
    • Факт: 5,8 млрд замість 5,2 млрд

    4. Чернігівська область

    • Виконання плану: 110,6%
    • Факт: 6,5 млрд замість 5,9 млрд

    5. Черкаська область

    • Виконання плану: 108,8%
    • Факт: 8,2 млрд замість 7,5 млрд

    Велика частина Харківської області була під окупацією до вересня, коли ЗСУ вдався стрімкий контрнаступ, але досі перебуває під регулярними обстрілами.

    Окупація негативно вплинула на збір податку на прибуток (88%), який просів майже у всіх, та ПДФО (податок з доходу фізичних осіб) (98%), але при цьому область рекордно перевиконала ПДВ (132,8%) та акцизний збір (163,3%).

    Багатостраждальній Миколаївській області вдалося перевиконати всі показники, окрім акцизу. Зокрема й податок на прибуток (101%), що вдалося лише трьом областям – окрім Миколаївської, ще Чернігівській та Львівській. Чернігівській області всупереч тому, що вона однією з перших зустріла напад ворога та відносно нетривалий час перебувала під окупацією, вдалося перевиконати цей податок на 11%. Також Чернігівщина та Львівщина стали областями, які не допустили відставання по жодному із запланованих показників.

    Якщо Миколаївщина, Чернігівщина та Черкащина, при всіх своїх успіхах, не надто вражають загальними внесками до держбюджету, то Полтавщина посідає друге місце як у табелі перевиконання платежів, так і у списку головних бюджетних донорів. В останньому вона поступається лише столиці. І це попри простій майже з перших днів війни виведеного з ладу російськими ракетами єдиного нафтопереробного заводу України – Кременчуцького НПЗ. У Полтавщини схожі показники з Харківщиною – той же недобір по податку на прибуток (76%) та ПДФО (98%), але один з кращих показників росту акцизних надходжень (142%). Це пояснюється, зокрема, тим, що в обох регіонах розташовані найбільші у країні тютюнові фабрики. Також обидві області є рекордсменами у загальних показниках щодо надходжень від ренти за використання природних ресурсів (видобуток газу).

    Через обстріли Україна втратила свій єдиний нафтопереробний завод у Кременчузі фото з відкритих джерел

    Топ-5 лідерів у загальних показниках

  • Київ (104,4 млрд)
  • Полтавська область (43,8 млрд)
  • Харківська область (35,2 млрд)
  • Дніпропетровська область (30 млрд)
  • Львівська область (23,8 млрд)
  • Торгівля-рятівниця

    Тепер звернімо увагу на види економічної діяльності, які найбільше та найменше наповнювали зведений бюджет у 2022 році. В очі впадає збільшення відрахувань від сфери державного управління та оборони – більше, ніж вдвічі, що є логічним, враховуючи стрімке збільшення витрат саме на неї. ПДФО та єдиний внесок по цьому виду виросли на 240%, а податок на прибуток – до 426%

    Топ-5 лідерів (відсоток від запланованого):

    1. Державне управління й оборона; обов’язкове соціальне страхування

    • Виконання плану: 235%
    • Факт: 153,3 млрд замість 65 млрд

    2. Діяльність екстериторіальних організацій i органів

    • Виконання плану: 141%
    • Факт: 195 млн замість 138 млн.

    3. Фінансова та страхова діяльність

    • Виконання плану: 124%
    • Факт: 65,7 млрд замість 52,8 млрд

    4. Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря

    • Виконання плану: 116%
    • Факт: 86,3 млрд замість 74,2 млрд

    5. Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів i мотоциклів

    • Виконання плану: 108,3%
    • Факт: 171 млрд замість 158 млрд

    Разом із тим, основні галузі економіки (сільське господарство, перероблення, будівництво, нерухомість) суттєво обвалилися.

    Топ-5 аутсайдерів (відсоток від запланованого):

    1. Діяльність домашніх господарств

    • Виконання плану: 30%
    • Факт: 1 млн замість 0,3 млн

    2. Тимчасове розміщування та організація харчування

    • Виконання плану: 69%
    • Факт: 3,1 млрд замість 4,5 млрд

    3. Переробна промисловість

    • Виконання плану: 79,2%
    • Факт: 168,3 млрд замість 212,4 млрд

    4. Сільське, лісове та рибне господарство

    • Виконання плану: 79,4%
    • Факт: 53,5 млрд замість 67,4 млрд

    5. Операції з нерухомим майном

    • Виконання плану: 79,8%
    • Факт: 18,6 млрд замість 23,3 млрд

    В умовах занепаду виробництва на перший план вийшла торгівля, яка позаминулого року була лише третьою, слідом за переробною та добувною промисловістю.

    Головні локомотиви

  • Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів i мотоциклів (171 млрд)
  • Переробна промисловість (168,3 млрд)
  • Державне управління та оборона; обов’язкове соціальне страхування (153,3 млрд)
  • Добувна промисловість i розроблення кар’єрів (149,2 млрд)
  • Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря (86,3 млрд)
  • Про що говорять усі наведені факти

    Голова парламентського комітету з питань податкової та митної політики Данило Гетманцев, коментуючи вище наведені показники, називає минулий рік абсолютним дивом, коли у країні в стані війни зменшилися податки, але при цьому відбулося перевиконання бюджету.

    «На початку війни показники бюджету виконувалися за рахунок відсутності відшкодування ПДВ і платежів наперед податку на прибуток, особливо у березні-квітні, – пояснює Гетманцев. – Акцизний податок у той самий період катастрофічно впав, бо його адміністрування практично не здійснювалося. Але потім відбувалося тільки його перевищення. По ПДВ було перевиконання внаслідок того, що зупинилися всі «скрутки» та системні схеми з ухилення від оподаткування. І за рахунок цього податку вдалося перекрити інші. Рента була перевиконана у зв’язку з прийняттям у березні закону про диференційовану ставку. А от ситуація з податком на прибуток, на жаль, буде погіршуватись і надалі».

    Подальший потенціал нардеп бачить у виведенні з тіні акцизного податку та «перезавантаженні» митниці, яка після цього, за його підрахунками, може надавати додатково близько 10 млрд грн на місяць. Але для виконання цих амбітних планів потрібно принаймні обрати нове керівництво митниці. А з цим поки є великі складнощі.

    Павло Вуєць, «Главком»

    Новости Чернигова