Блокада кордону. Економіст знайшов причину непорозумінь між українцями та поляками

Дві сусідні країни зіткнулися зі складними економічними викликами через різні підходи до аграрного сектору

За останні роки українська аграрна економіка стала предметом обговорень через свою орієнтацію на великих фермерів та агрохолдинги, тоді як польська модель залишається орієнтованою на малі сільськогосподарські господарства. Економіст та аналітик Павло Вернівський пояснив у Facebook, що саме це є причиною того, що поляки не розуміють українців, а українці – поляків.

На думку експерта, українці до сільського господарства ставляться як до бізнесу, а поляки – як до соціальної програми підтримки села. Аграрна економіка України побудована на великих фермерах та агрохолдингах, яких в Україні 40 тис., а в Польщі – на малих фермерах, яких там 1,5 млн.

Відмінності у моделях розвитку аграрного сектору, які врешті-решт призводять до непорозумінь. «І конфлікт виник у першу чергу через те, що ці два різні світі, ці дві різні моделі економіки, зіткнулись між собою. Так, з точки зору бізнес-ефективності, наша модель виявилась ефективнішою. І наші продавці зерна легко могли б знищити польських, а замість них зайняти цей перспективний ринок, чого вони напевно і прагнули», – написав Вернівський.

«Однак, намагаючись спонукати поляків до чесної конкурентної боротьби, в нас не враховують одного – самі поляки цього не хочуть!!! Вони не хочуть укрупнятись, об’єднуватись в великі холдинги, як це робимо ми. І насправді їм це не потрібно! Бо можливо їхня модель має сумнівну ефективність, але з точки зору макроекономіки ця модель є ефективнішою, ніж наша. Бо вона дозволяє великій кількості людей у селі, там де важко знайти роботу, забезпечувати себе самостійно. Якими б вони неефективними не були. А забезпечуючи себе, вони витрачають гроші в економіку, які далі підтримують її зростання. У нас, на жаль, цього не розуміють», – додав економіст.

Щоправда, з погляду бізнес-ефективності, українська модель перемагає. Проте, важливо враховувати макроекономічний аспект. Українські великі господарства, хоч і ефективні, створюють обмежену кількість робочих місць, що може призвести до загострення проблем безробіття та економічного занепаду в сільських регіонах.

«Зациклюючись на бізнес-ефективності, в нас не враховують що на макрорівні, наша власна модель має величезні проблеми. Скільки один великий фермер створює робочих місць зараз? 5-10. Причому часто буває так, що тракторист відпрацює сезон, а потім фермер його відправляє на біржу праці до наступного сезону. З точки зору бізнес-ефективності, це називається cost-cutting. А от з позиції макро, всі інші жителі села сидять без роботи. А це провокує падіння зайнятості, доходів, сукупного попиту і податкових надходжень у бюджет», – заявив Вернівський.

Зокрема, у сучасних реаліях українська модель не забезпечує достатньо ресурсів для власного оборонного потенціалу, навіть у найважчі часи. Польща, навпаки, завдяки своєму соціально-аграрному підходу, має можливість залучати значні кошти у бюджет, забезпечуючи ефективність та обороноздатність.

«Скажу навіть більше. Саме наша модель привела до того, що наша країна навіть не в змозі себе захистити і просить союзників. В нас навіть до війни тотально не вистачало грошей на все і ми економили на чому тільки можна, скорочуючи навіть важливі витрати. Чому? Бо наша ефективна аграрна бізнес-економіка не могла генерувати такої суми податкових надходжень! А польська могла. Торік, вони замовили 250 танків Abrams, ще рік тому – 500 артсистем Himars. Ми навіть близько не можемо дозволити собі такі витрати. А вони можуть. Бо навіть їхня модель соціальної аграрної економіки генерує більше податкових надходжень у бюджет ніж наша високоефективна бізнес-модель. І після цього в нас вчать поляків бізнес-ефективності…» – написав аналітик.

Отже, у ситуації, коли обидві сторони намагаються вивести свої переваги на перший план, важливо знайти компроміс, який враховує не лише ефективність бізнесу, але й соціальні та макроекономічні наслідки.

Як відомо, з 9 лютого 2024 року на території Польщі біля кордону з Україною тривають акції протесту польських аграріїв на дорогах, які ведуть до пунктів пропуску. Польські фермери, блокуючи дороги для руху вантажівок, протестують проти, як вони стверджують, надмірного імпорту українських продуктів на польський ринок.

Блокада польсько-українського кордону, з невеликими перервами, триває від початку листопада минулого року. У ній брали участь, крім фермерів, також перевізники.

Нагадаємо, прем’єр-міністр України Денис Шмигаль разом з групою міністрів прибув на українсько-польський кордон для зустрічі з польськими посадовцями. Однак вона так і не відбулася.

Раніше, Зеленський звернувся до уряду та президента Польщі Анджея Дуди на фоні польських протестів. Зеленський доручив українському уряду найближчим часом, до 24 лютого, бути на кордоні між Україною та Польщею. Зеленський зауважив, що готовий бути на кордоні поруч з українськими урядовцями.

Як повідомлялося, очільник польського уряду Дональд Туск заявив, що зустрічі на кордоні, до якої закликав президент Зеленський, не буде. Зокрема, президент Польщі Анджей Дуда підтримує зустріч між українським та польським урядами для обговорення ситуації з блокадою. Однак зустріч на кордоні, яку пропонував президент України Володимир Зеленський «не найбезпечніша», і краще було б зустрітися в іншому місці.

До слова, Україна розробила «план взаємопорозуміння» з п’яти кроків, який націлений на деблокаду кордону з Польщею. Зокрема, пропонується створити тристоронній штаб.

Зауважимо, у Польщі на протестах знову з’явилися плакати з пропутінськими гаслами.

Новости Чернигова