Чому бароко стало козацьким: ніжинське бароко

Серед всіх міст Чернігівщини саме Ніжин зберіг найбільше пам’яток в стилі козацького бароко. Це особливий стиль, який поєднав європейське бароко і місцеві традиції. Але чому бароко стало козацьким? Чим саме бароко вплинуло на нього і разом з ним на сучасне суспільство?

Ніжин має багато пам’яток в стилі українського або козацького бароко. Що й не дивно, адже місто в минулому було багатим полковим центром. Не лише окремого краю, але й цілої Гетьманщини. Воно приваблювало багатьох ремісників, купців та митців, кожен з яких намагався вкласти щось в образ міста.

Фото: Миколаївський собор – перлина козацького бароко, 1655–1658 роки

Так, Ніжин прикрасили Миколаївський та Воскресенський собор, Богоявленська, Преображенська та Введенська церкви та інші кам’яниці. Навіть, попри пізніші перебудови вони мають щось спільне між собою. Їх об’єднує стиль козацького бароко. Але що це за стиль?

Назва стилю бароко має багато тлумачень – в залежності від мови та відношення до нього.  Ця особливість добре відображає дух стилю – взаємовиключний, суперечливий. Найпоширеніше визначення походить від португальського виразу «perola Barroca» – «перлина неправильної форми».

Фото: Костел і монастир бернардинів у Львові – приклад раннього європейського бароко. Митці козацького бароко відмовились від надмірної пишноти та скульптур

Найцікавіше те, що цю назву придумали не самі митці бароко, а їх критики, прихильні до  класицизму. Для них барокові твори були надто важкими та нераціональними. Точніше, надто самобутніми. Класицизм це універсальний стиль. Саме тому за ним впадають імперії. Класичний портик з колонадою чудово пасує і римському храму, і будівлі обкому. З бароко так не вийде.

Але саме бароко стало першим стилем мистецтва, що охопив Європу. Він, навіть перетнув океан, діставшись до Нового світу. Секрет його успіху – можливість міняти форму, об’єднувати різні елементи. Це дозволяло проявлятись місцевим особливостям, які класицизм волів не помічати.

Фото: Ніжинський Воскресенський собор Благовіщенського монастиря, 1702–1716 роки. Оригінальний бароковий фасад втрачено

Архітектура бароко, як і мислення того часу, поєднувало начебто несумісні речі: хаос і порядок, серце і розум, праведне і грішне. Митці доби того часу постійно ставили питання та шукали на них відповіді. Чи людина центр всесвіту? Хто визначає долю – люди чи вищі сили? Прийняти природу або змагатись з нею?

Барокові твори завжди обертаються довкола питання про зміст буття. Від Кальдерона «життя – це сон» до Шекспіра «світ – це театр». Але ці сумніви не означали, що люди часів бароко були похмурими скептиками. Декарт знайшов умовну точку відліку «я – мислю, отже, існую». Звідси, почалось Просвітництво. Читайте також: «Чимало ніжинських будинків прекрасні по-своєму»: як зберегти пам’ятки Ніжина

Всі це тенденції не пройшли повз Україну. Попри асоціації з католицтвом, бароко знайшло місток до козацької душі. Можливо, завдяки саме своїй суперечливості, поєднанню непоєднуваного. Новий стиль добре відображав реалії бурхливого XVII століття з війнами та кризами.

Козацька старшина виступає фундатором храмів в новому стилі. Бароко неочікувано знаходить благодатний ґрунт. Відомі і невідомі нам митці переосмислюють європейський стиль і створюють феномен козацького бароко. Відомого також, як бароко Мазепи, одного з найбільших меценатів. На його гетьманство припав розквіт нової архітектури.

Переламні події в історії України підштовхували шукати нове. Козацький стан творив нову українську державу – Гетьманщину. Це був бурхливий період, який неможливо описати з поділом на чорне або біле. Створюючи нове гетьмани та козаки мимоволі руйнували старе. Їх вчинки могли бути як добрими, так і поганими в залежності від обставин та наслідків. Бароко добре передавало цю атмосферу.

Фото: Події Чорної ради 1663 року стали драмою в стилі бароко. Іван Брюховецький розіграв політичну виставу заради гетьманської булави. Пізніше ці події надихнуть Пантелеймона Куліша на однойменний роман

Під впливом бароко тогочасні люди, час від часу, звертались до роздумів. Найчастіше, міркували про свої вчинки та життя. Життя могло сприйматись як театр. Звідси любов до костюмів, вишуканих речей, комфортного побуту. Дивлячись на себе як персонажів історії людям було важливо, яка пам’ять залишиться після них. Звідси потяг до меценатства та повага до знань. Інтелект стає так само важливим як і фізична сила. Тому з’являються нові школи та колегіуми. Гетьманщина потребувала більше освічених людей.

Але тогочасна освіченість поєднувалась з захопленням мистецтвом. Відомі козацькі літописці, такі як Самійло Величко або Роман Ракушка-Романовський, завжди вагались між наукою та мистецтвом. Як літописці-історики вони мали викладати факти, а як творці завжди хотіли подати факти красиво. Звідси, любов до гарного слівця і козацький скоропис. Форма важлива, так само як і зміст.

Фото: Підписи українських гетьманів та московських царів. В житті Гетьманщини бароко проявлялось навіть у дрібницях. Важлива була не лише форма, але й зміст. Звідси любов до вишуканої каліграфії

Різні елементи бароко настільки увійшли в культуру Гетьманщини, що звідти увійшли в народне життя. Можна стверджувати – бароко став українським стилем. Любов до красивого, поєднання суперечливого, захоплення формою, а не тільки змістом – всі ці риси саме з тих часів. Навіть зараз пам’ятки того часу надихають на нові твори. Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram

Раніше MYNIZHYN писав: Шевченко і Ніжин: несподівані візити Володимир Баров Приєднуйтесь до наших сторінок в соцмережах і слідкуйте за головними подіями: Telegram
Viber
Facebook
Instagram

Источник

Новости Чернигова