Чому падає обсяг депозитів? Ситуація на фінансових ринках України

Економіка та фінансові ринки. Стан на кінець другого року війни

В Україні за підсумками січня 2024 року скоротилися обсяги депозитів у банках. Падіння сталося вперше із серпня-2022, тобто практично уперше за півтора року.

Загальне падіння обсягу депозитів резидентів у банках становило 2,1% або 49,2 млрд грн, до 2,35 трлн грн.

Що показово, скорочення депозитів переважним чином було обумовлене скороченням гривневих депозитів. При цьому депозити населення зменшилися в обсязі сильніше за вклади підприємців.

Так, сума депозитів населення впала у січні-2024 на 2,5%, або на 27,5 млрд грн. Гривневі депозити населення скоротилися на 18,8 млрд грн, а валютні на $200 тис. в еквіваленті.

Вклади бізнесу зменшилися обсягом на 1,7%, або на 21,8 млрд грн.

При цьому все падіння припало на гривневі депозити (мінус 3,5% або 32,5 млрд грн), тоді як валютні депозити навіть зросли (на 3,2% або на $310 млн в еквіваленті).

У лютому гривневі депозити в банківській системі продовжили скорочуватися. За перші шість днів зафіксовано скорочення на 10 млрд. грн. Якщо так піде і далі, загальне скорочення гривневих вкладів за підсумками січня-лютого становитиме мінус 100 млрд. грн.

Ситуація з чистим відтоком банківських депозитів видається ще більш загрозливою, якщо врахувати, що банківські рахунки клієнтів продовжують поповнюватися за рахунок фінансування фіскального дефіциту, а гривнева готівка в обігу продовжує скорочуватися.

Так, в січні операції Держказначейства (фінансування фіскального дефіциту) призвели до росту ліквідності банківської системи на 32,3 млрд грн.

Поряд з цим, гривнева готівка в обігу за січень 2024 р. скоротилася на 12 млрд. грн.

Однак, у підсумку операції клієнтів призвели до чистого відтоку гривневих депозитів з банківської системи на 51,3 млрд. грн.

Основний напрям спрямування відтоку депозитів – купівля готівкової іноземної валюти та оплата імпорту.

У січні 2024 р. чисте придбання іноземної готівкової іноземної валюти населенням становило історично рекордні $0,9 млрд. На графіку чітко видно, що деяке зменшення довіри населення до гривні похитнулося e жовтні (після запровадження режиму керованого гнучкого курсоутворення) і суттєво посилилося з грудня (після появи невизначеності щодо зовнішньої допомоги).

Поряд з цим, січневий імпорт товарів в 2024 р. виявився доволі високим – $5,1 млрд, що перевищує обсяги січня 2023 року на 1%. При тому, що в січні минулого року імпорт включав значні обсяги генераторного обладнання.

Задля приваблення гривневих коштів у банківську систему НБУ з червня 2022 р. проводить політику реально позитивних процентних ставок. У рамках такої політики НБУ витратив у 2022-2023 рр. 132 млрд грн державних коштів на виплату процентів банкам за депозитними сертифікатами.

Однак, як бачимо при посиленні невизначеності з зовнішньою допомогою, така політика не дає результату. Банківські депозити починають стрімко скорочуватися, незважаючи на реально позитивні ставки.

За нашими оцінками, якби НБУ залишив ставки незмінними (на рівні травня 2022 р.) його витрати за депозитними сертифікатами склали б лише 61 млрд. грн.

Серед причин зниження депозитів в 2024 році можна виділити такі:

  • Зростання валютних ризиків на тлі невизначеності з зовнішньою допомогою.
  • Режим гнучкого обмінного курсу, запроваджений НБУ з жовтня, посилює формування негативних очікувань клієнтів банків і спонукає їх прискорено конвертувати гривневі кошти у іноземну валюту задля убезпечення від ризиків можливої «керовано гнучкої девальвації».
  • Сезонність. Висока база порівняння грудня, як правило, пов’язана з виконанням бюджетних контрактів. У січні, натомість, надходження на рахунки клієнтів є меншими на тлі традиційно високих для зими витрат на імпорт. Це призводить до зменшення залишків коштів на рахунках бізнесу та населення.
  • Економіка

    Продовжується блокування польськими перевізниками західного кордону України. За даними Мінвідновлення наразі заблокованим для вільного руху вантажівок є «Ягодин – Дорогуськ», «Угринів – Долгобичув», «Устилуг – Зосін», «Шегині – Медика», «Рава-Руська – Гребенне» та «Краківець – Корчова». Найкритичніша ситуація на пункті пропуску «Ягодин – Дорогуськ», де взагалі припинився рух вантажного транспорту. Загалом, на територій Польщі на дорозі очікують близько 3 тис. вантажівок. За інформацією міністра Кубракова, у січні експорт агропродукції відбувався переважно завдяки морським перевезенням і склав 6,7 млн т. Натомість транзитом територією Польщі пройшло тільки 0,37 млн т агропродукції, що складає біля 5% від загального обсягу. При цьому через територію Польщі у 2022 році експортувалося до 1 млн т агропродукції на місяць. З огляду на тривалість процесу перемовин щодо деблокування пунктів пропуску на західному кордоні українські експортери розглядають альтернативні логістичні маршрути. Так, національний перевізник ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство» готується до запуску баржевих контейнерних караванів на Середній та Верхній Дунай. Пароплавство пропонує доставку контейнерів до дунайських портів Болгарії, Сербії, Угорщини, Словаччини, Австрії, Німеччини та до румунського порту Констанца. Крім перевезення компанія забезпечує зберігання та перевалку в українських портах, організацію перевалки в портах вивантаження. Держкомпанія почала консультації з перевізниками щодо залучення необхідної кількості контейнерів, необхідних для формування перших караванів.

    Бюджет

    За даними Держказначейства, за січень 2024 року загальна сума касових видатків загального фонду державного бюджету становила 150,2 млрд грн. Зважаючи на продовження дії режиму воєнного часу, левова частка видатків спрямовувалася на соціальні та військові цілі. Так, у структурі видатків 75,9 млрд грн спрямовано на оплату праці з нарахуваннями або 50,5% від загального обсягу видатків, витрачених за січень 2024 року. Зокрема, на грошове утримання військовослужбовців спрямовано 57,4 млрд грн. На оплату використання товарів і послуг спрямовано 9,3 млрд грн або 6,2% від загального обсягу видатків, з яких 1,2 млрд грн – для підтримки Збройних сил України (придбання військової техніки, озброєння, боєприпасів, продукції оборонного призначення, засобів індивідуального захисту, пально-мастильних матеріалів, продуктів харчування).

    На соціальне забезпечення (виплату пенсій, допомоги, стипендій) спрямовано 42 млрд грн або 27,9% від загального обсягу видатків, з яких 21 млрд грн – трансферт Пенсійному фонду для фінансового забезпечення виплати пенсій, 11,4 млрд грн – для виплати Міністерством соціальної політики на соціальний захист дітей та сімей, захист громадян, які потрапили у складні життєві обставини, для підтримки малозабезпечених сімей; 4,2 млрд грн – перераховано Національною службою здоров’я України на реалізацію програми державних гарантій медичного обслуговування населення.

    На обслуговування державного боргу спрямовано 9,5 млрд грн або 6,3% від загального обсягу видатків; на трансферти місцевим бюджетам – 11,8 млрд грн або 7,9% від загального обсягу видатків.

    Важливе значення для підтримки життєдіяльності держави мають переговори щодо третього перегляду програми Extended Fund Facility між Україною та МВФ, які розпочалися 17 лютого у Варшаві. Від України у зустрічах беруть участь представники Міністерства фінансів України, Національного банку України, а також інших органів влади, відповідальних за політики у галузі економіки, енергетики, боротьбу і запобігання корупції, верховенства права.

    Валютний ринок

    На валютному ринку продовжує домінувати попит на іноземну валюту, дефіцит якої закривається інтервенціями Національного банку, які за минулий тиждень становили $322 млн (з початку року – $3,2 млрд).

    Фінанси

    За минулий тиждень у межах Державної програми «Доступні кредити 5-7-9%» підприємці отримали від банків 339 пільгових кредитів на загальну суму 1,4 млрд грн, зокрема від державних банків – 234 кредити на 0,7 млрд гривень. За час дії воєнного стану в Україні видано 46 579 доступних кредитів на загальну суму 187,2 млрд грн (у тому числі банками державного сектору – 34 693 кредити на 95,1 млрд грн), з яких станом на 19 лютого поточного року 13,87 млрд грн – на інвестиційні цілі, 8,85 млрд грн – як антикризові кредити, 3,72 млрд грн – як рефінансування попередньо отриманих кредитів, 36,48 млрд грн – кредити для сільськогосподарських товаровиробників, 57,8 млрд грн – на антивоєнні цілі.

    За даними Огляду банківського сектору НБУ (лютий 2024) саме програма «Доступні кредити 5-7-9%» дозволяє підтримувати гривневе кредитування: загальний обсяг позик, наданих за цією програмою, зріс на 2% за IV квартал 2023 р. квартал та на 34% за 2023 рік. Протягом року найбільше зросли обсяги кредитів у сфері торгівлі та енергопостачання, у ІV кварталі – також у логістиці та харчовій промисловості. Водночас за останній квартал 2023 р. суттєво скоротився портфель агрокредитів. Крім того, завдяки кредитуванню за програмою «єОселя» на 4,3 млрд грн за IV квартал 2023 р. та на 8,9 млрд грн за 2023 рік зросли обсяги чистих іпотечних кредитів: упродовж IV кварталу на 23,2%, або на 3,5 млрд грн; за 2023 рік – майже на половину, або на 6 млрд грн.

    У частині фондування банків зростання коштів клієнтів на рахунках у банках тривало весь 2023 рік, а їхня частка в зобов’язаннях банків залишилася на рекордних рівнях ‒ близько 91%. Натомість частка рефінансування НБУ оновила мінімум 2006 року. Обсяги гривневих коштів фізичних осіб збільшилися на 20,5% за 2023 рік. Темпи приросту протягом IV кварталу прискорювалися, найпомітніше – у грудні завдяки сезонному надходженню зарплат і премій. Початок 2024 року відзначився традиційними сезонними відпливами коштів з рахунків фізичних осіб, проте це не створює загроз для стабільності фондування банків.

    Богдан Данилишин Ексміністр економіки, ексглава Ради Нацбанку, завідувач кафедри КНЕУ ім. Гетьмана ㅤ

    Новости Чернигова