Фонд гарантування подав позов проти Жеваго на 46 млрд грн

Проти Жеваго фонд зібрав міцну доказову базу – понад 7000 оригіналів і копій документів

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб подав позов до Господарського суду м. Києва проти власника АТ «Банк «Фінанси та кредит» Костянтина Жеваго про відшкодування збитків Банку та його кредиторів на суму майже 46 млрд грн. Про це повідомляє пресслужба Фонду гарантування.

В установі наголошують, що черговий крок для захисту кредиторів банку став можливим в тому числі завдяки отриманим документам та доказам, зібраним під час підготовки і розгляду Високим Судом Англії та Уельсу справи за позовом Фонду проти власника банку. У цій справі суд дійшов висновку, що він не має юрисдикції для розгляду справи через потребу застосування українського законодавства, утім визнав наявність достатніх підстав для всесвітнього арешту активів Жеваго і отримав його письмове зобов’язання не ухилятись від участі у судовому процесі в Україні.

«Ми отримали фінальні висновки від лондонських юристів влітку цього року і почали готуватись до процесу в Україні. У нас міцна доказова база – понад 7000 оригіналів і копій документів – листів, описів схем і матеріалів кредитних справ загальним обсягом близько 300 тисяч сторінок», – зазначив заступник директора-розпорядника Фонду Віктор Новіков.

Зазначається, що головною причиною неплатоспроможності банку та нестачі коштів для повного розрахунку з його кредиторами стали значні збитки від схемного виведення коштів шляхом кредитування пов’язаних з власником Банку компаній. Ці компанії не повернули отримані кредити та у більшості виявились неплатоспроможними. Фактично вдалось встановити, що у схемах виведення коштів (заподіяння шкоди), окрім Банку були задіяні пов’язані компанії-позичальники, майнові поручителі та нерезиденти – постачальники товарів, і всі ці юридичні особи, включно з Банком, контролювались в кінцевому підсумку Жеваго.

При кредитуванні згаданих позичальників банк використовував схему перехресного забезпечення – приймав у заставу за кредитом забезпечення за іншим кредитом того самого або іншого пов’язаного позичальника, переважно неліквідне майно з безпідставно завищеною вартістю (в окремих випадках – в сотні разів).

Пов’язані позичальники як мінімум з 2011 року перераховували значну частину отриманих в банку кредитних коштів на користь низки компаній-нерезидентів. Кошти перераховувались як передплата за поставку товарів. Жодної поставки товарів за цими контрактами не було.

«Через систематичне кредитування пов’язаних з Жеваго позичальників та перерахування коштів належним йому ж компаніям-нерезидентам за фіктивними контрактами з Банку було виведено понад 223,1 млн дол. та 18,4 млн євро. Вигодонабувач у цій схемі – безпосередньо Жеваго. Загальний розмір заподіяних Банку збитків від кредитування пов’язаних з його власником компаній становить майже 46 млрд грн», – зазначають у фонді.

Нагадаємо, 28 грудня колишнього народного депутата України та бізнесмена Костянтина Жеваго затримали на гірськолижному курорті Куршевель у французьких Альпах за запитом Державного бюро розслідувань. Згодом ЗМІ оприлюднили фото готелю, де затримали бізнесмена.

Як відомо, у середині липня Інтерпол оголосив Жеваго у розшук.

У Держбюро розслідувань додали, що 27 вересня 2019 року екснардепу заочно було повідомлено про підозру. Він, за версією слідства, як колишній власник АТ «Банк «Фінанси та Кредит», організував розтрату $113 млн цієї фінансової установи.

Активи банку «Фінанси та кредит» було виставлено на продаж за 191 млн грн.