Головні новини року: чим запам’ятався 2021 на Чернігівщині

Тарифні  «гойдалки», успіхи спортсменів, боротьба з корупцією та ковідом – таким мешканці Чернігівщини запам`ятали рік, що минає.

 

Про приємні та сумні події, які вразили усіх, читайте у нашому дайджесті головних новин Чернігова та області.

 

1. Смерть Антона Полякова

 

33-річний народний депутат-мажоритарник, якого обрали в окрузі №206 (частина Чернігова, колишні Чернігівський та Ріпкинський райони) помер у ніч на 8 жовтня у Києві.

 

Поліцейські повідомили: Антону Полякову «стало зле дорогою в таксі, його намагалися реанімувати лікарі «швидкої», але констатували смерть». Біля тіла, начебто, були 2 катетера з «речовиною бурого кольору». За цим фактом відкрили кримінальне провадження за ст.115 ч.1 (умисне вбивство) з приміткою «природна смерть».

 

 

За результатами розтину, парламентарій помер внаслідок гострої коронарної недостатності та ішемічної хвороби серця. Токсикологічна експертиза виявила у його крові алкоголь та наркотичний препарат метадон.

 

Від початку слідство розглядало кілька версій – хронічне захворювання, самоотруєння або отруєння невідомою особою. Екс-начальник управління МВС Валерій Кур припускав, що народний депутат приймав метадон легально, лікуючись від героїнової залежності.

 

11 жовтня Антона Полякова поховали на чернігівському кладовищі «Яцево». Попрощатися з ним прийшли сотні людей. Тоді ж колеги померлого по парламенту Дмитро Разумков та Тарас Батенко висловили сумнів, що той вживав метадон. Пізніше експерти сповістили: в крові в Антона Полякова був і димедрол.

 

12 жовтня представник МВС розповів, що у ніч смерті народний депутат контактував з 3 чоловіками. З першим, громадянином Д., сидів у ресторані у компанії з другим. Третій, таксист, підібрав пасажира невипадково. Його викликав Д. і він певний час супроводжував машину, в якій той після ресторану їздив Києвом з Антоном Поляковим. Потім останній пересів до таксі.

 

31 жовтня народна депутатка Анна Скороход, з якою останнім часом жив померлий, заявила, що його вбили. Вона очолила тимчасову слідчу комісію для розслідування обставин смерті, яку 18 листопада створив парламент. Тоді у поліції обіцяли на брифінгу оприлюднити результати слідства. За кілька днів Анна Скороход зізналася – впевнена, що до вбивства причетний її екс-помічник Руслан Джамбулатов (свідок Д.– ред.). Станом на 20 грудня нікому про підозру не оголошували.

 

2. Олімпійська «бронза» Олени Костевич 

 

Цьогорічна літня Олімпіада в Токіо (23 липня — 8 серпня) стала п’ятою, де стрільчиня з Чернігова Олена Костевич змагалася за медалі.

 

Олімпійську ліцензію вона отримала завдяки перемозі на чемпіонаті світу з кульової стрільби, що з 2 по 14 вересня тривав в Чханвоні (Південні Корея). Тоді визнана «прима» української стрільби перемогла у фіналі свою суперницю з Росії Віталіну Бацарашкіну.

 

Саме Олені Костевич, як досвідченій спортсменці, довірили нести національний прапор під час церемонії відкриття Ігор разом із чемпіоном світу з фехтування Богданом Нікішиним. І це попри забобони, що прапороносці не здобувають медалей у змаганнях. Згодом чернігівка зізналася, що не вірить у це і мала за велику честь виконати почесну місію.

 

Така неймовірна впевненість зняла «прокляття» – з Олімпіади у Токіо вона повернулася з нагородою. Шлях до неї був непростим: 25 липня у фіналі стрільби з пневматичного пістолета з дистанції 10 метрів вихованка тренера Ігоря Чередінова показала четвертий результат.

 

 

Та вже 27 липня після низки успіхів та невдач їй посміхнулася Фортуна. Разом з Олегом Омельчуком Олена Костевич здобула «бронзу» у змаганнях змішаних команд у стрільбі з пневматичного пістолета  (дистанція 10 м). У малому фіналі вони перемогли сербів Зорану Аруновіч і Даміра Мікеца (16 очок проти 12.). 

 

Після повернення спортсменці присвоїли Почесне звання «Заслужений працівник фізичної культури і спорту України». Відзначили і тренерів. Ігоря Чередінова нагородили орденом «За заслуги» ІІ ступеня, Світлану Чередінову – орденом «Княгині Ольги» ІІ ступеня. 

 

3. Масштабна ДТП поблизу Брусилова

 

13 людей загинули та 7 травмувалися у результаті автотрощі біля села Брусилів, у якій маршрутка «Борзна-Сосниця-Чернігів» лоб у лоб зіткнулася з фурою, що виїхала на смугу зустрічного руху. Трагедію, що сталася вранці 7 грудня, назвали наймасштабнішою за останні 9 років.

 

 

Наймолодшій загиблій було 19 років, найстаршій – 68. Серед інших жертвами стали водій маршрутки, закохана пара, що готувалася до весілля та вчителька і її донька.

 

Пораненому водію фури повідомили про підозру і відправили під варту на 2 місяці. Підозрюваному загрожує від 5 до 10 років ув`язнення. Слідство триває.

 

16 грудня адвокат постраждалих Дмитро Мелех заявив: кожен травмований або родич загиблих може отримати до 260 тисяч гривень страхових виплат.

 

4. Убивство копа в Чернігові

 

В ніч на 2 жовтня в супермаркеті «АТБ», що в мікрорайоні Масани у Чернігові, група молодиків побилася із двома поліцейськими, які були у відпустці та у цивільному одязі — 30-річним Артуром Єрохіним та Володимиром Савоном.

 

Перший загинув на місці (після 20 ударів по голові).

 

 

Другий у задовільному стані (забійні рани обличчя, голови та струс головного мозку) потрапив до обласної лікарні.

 

 

3 жовтня чотирьом затриманим напередодні (троє – неповнолітні) повідомили про підозру в умисному вбивстві за попередньою змовою групою осіб. Дії п’ятого кваліфікували, як грабіж, поєднаний  з насильством (забрав у потерпілого сумку). Усіх підозрюваних суд відправив до СІЗО на 2 місяці. 13 жовтня першим чотирьом оголосили про нову підозру – у незакінченому замаху на вбивство двох осіб.

 

За словами одного з підозрюваних, Ярослава, переказаних його матір`ю, бійку почав саме Артур Єрохін, який нетверезий чіплявся до підлітків і вдарив першим. Скандал спалахнув, коли стало відомо, що обидва копи були напідпитку, а їхні колеги-патрульні, яких 5 разів викликали, ніяк не допомогли.  ДБР відкрило на патрульних кримінальне провадження за статтею «залишення людини в небезпеці». Начальника управління патрульної поліції області Андрія Думича і двох його заступників відсторонили від посади на час розслідування. Наприкінці листопада першого поновили на службі, тепер працює в Києві.

 

Розслідування триває. На початку грудня суд ще на 2 місяці продовжив термін перебування під вартою для усіх підозрюваних.

 

5. Хабар заступнику голови ОДА

 

1 червня слідчі ДБР затримали на хабарі заступника голови Чернігівської ОДА Олександра Савченка та підприємця Романа Кійовського, який, начебто, представлявся керівником готелю «Слов’янський» (Новгород-Сіверський).

 

 

За версією слідства, другий за «винагороду» у 160 тисяч доларів гарантував перемогу учаснику відкритих торгів з продажу цього готельного комплексу.

 

Гроші призначалися чиновнику ОДА, який мав забезпечити відсутність конкурентів на онлайн-аукціоні. Схема допомогла б продати готель за значно заниженою вартістю. Стартова ціна становила понад 26 мільйонів гривень без ПДВ.

 

 

Олександра Савченка та Романа Кійовського доправили до СІЗО. Їм повідомили про підозру у шахрайстві, вчиненому в особливо великих розмірах або організованою групою (ч. 4. ст. 190 КК України). Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна.

 

Версію другого підозрюваного Суспільному озвучив його адвокат Володимир Лебедєв. За його твердженням, 160 тисяч доларів призначалися не для хабара, а для сплати внесків за участь в аукціоні. Роман Кійовський його учасником бути не міг. У вересні 2020 року він перемагав у торгах, але  сплатив гроші. Нині знайшов партнера, який мав зареєструватися на наступному аукціоні, але той, на думку адвоката, виявився провокатором спецслужб.

 

2 липня Олександр Савченко вийшов під заставу у 450 тисяч гривень. З керівної посади в ОДА його звільнили місяцем раніше. Її чоловік обіймав з січня 2020 року.

 

Днями ДБР завершило розслідування і передало справу до суду.

 

6. Загибель двох айтішників у Бречі

 

У туристично-готельному комплексі «Бреч», що біля Корюківки, 15 серпня в штучному озері потонули 2 співробітників чернігівської IT-компанії SendPulse – 28-річний менеджер Євгеній Іванов та 25-річний маркетолог Владислав Каснер.

 

Обидва мали дружин, у першого залишився 3-річний син Роберт.

 

 

Поліція відкрила кримінальне провадження за ст.199 «Вбивство через необережність». Як з`ясувалося, компанія влаштувала у «Бречі» велелюдний корпоратив, на який приїхали співробітники з другими «половинками». Рятувальники були відсутні. Колеги каталися озером на SUP-дошках, коли Владислав поблизу берега голосно закричав і пішов на дно. Євген кинувся його рятувати – зайшов у воду і, зойкнувши, впав і потонув.

 

Охоронець наказав усім вийти на берег, повторюючи «пробиває струмом». Як зрозуміли відпочивальники, трагедію спричинив збій електрообладнання, яке перебувало під напругою. Припускали, що молодиків вдарило струмом від насосу, які перекачував воду до озера. Агрегат дуже шумів. Чергового електрика у комплексі не було.

 

Розслідування триває.

 

7. Кадрові зміни в ОДА — В`ячеслав Чаус замість Анни Коваленко

 

4 серпня Президент змінив голову ОДА. Він звільнив 30-річну Анну Коваленко та призначив нового очільника Чернігівщини – 44-річного В`ячеслава Чауса.

 

Анну Коваленко сіла в крісло голови ОДА у жовтні 2020 року на 6-му місяці вагітності. До того була заступницею міністра розвитку громад. Її називали єдиною в Україні жінкою, яка очолює область і наймолодшим керівником такого рівня.

 

 

Упродовж 10 місяців каденції вона запам’яталася яскравими кроками, які не дали чіткого результату. Йдеться про боротьбу за розподіл впливу в обласній раді, з мером Чернігова та керівниками департаментів ОДА. Посадовиці дорікали за скандальні «зняття» місцевих та призначення «варягів». Експерти пов`язували відставку Анни Коваленко зі звільненням 27 липня її чоловіка, Руслана Хомчака, з посади Головнокомандувача Збройних сил.

 

В`ячеслав Чаус народився у Чернігові, має вищу юридичну та економічну освіту. До призначення був заступником генерального директора із земельних та соціальних питань АТ «Укргазвидобування».

 

На своїй першій прес-конференції новий голова ОДА заявив, що визначив для себе 2 основних завдання – роботу з громадами та залучення інвестицій. У перші 100 днів зосередився на вакцинації, програмі «Велике будівництво» і боротьбі з COVID-19.

 

Команду став формувати виключно з місцевих. Повернув «опальних» директорів департаментів – інформаційної діяльності Андрія Подорвана та фінансів Валерія Дудка.

 

            8. Обшуки у чернігівських чиновників і комунальників

 

28 жовтня мер Чернігова одержав «привіт з Києва» щодо його політичної позиції. Саме так Владислав Атрошенко назвав дії слідчих СБУ, які того дня провели одночасно більше 20 обшуків в офісах будівельних компаній та вдома у деяких керівників і чиновників міста.

 

Вони стали фігурантами кримінального провадження, яке відкрили за ч. 5 ст. 191 ККУ. В  СБУ їх підозрюють у привласненні десятків мільйонів гривень, виділених на розвиток соціальної інфраструктури Чернігова.

 

Встановлено, що посадовці управління капітального будівництва міськради провели публічні закупівлі на понад 218 мільйонів. Усе це – для будівництва та реконструкції чернігівських дитячих садків, закладів охорони здоров’я, спортивних залів і майданчиків. Переможцями у тендері стали «партнерські» комерсанти.

 

 

За даними перевірки, компанії у декілька разів завищили вартість будівельних матеріалів та робіт. Загальна сума завданих місцевому бюджету збитків становить 23,5 мільйона.

 

При обшуках равоохоронці виявили чорнові записи та первинну бухгалтерську документацію, що підтверджують протиправну діяльність. Керівник однієї фірми намагався спалити папери, проте йому завадили.

 

2 листопада мер висловив своє обурення і охрестив усі звинувачення «нісенітницею, яка ніде не підтвердилася». Мовляв, «припущення про порушення завищені в десятки разів».

 

В СБУ на ці закиди ніяк не відреагували, а  обшуки продовжило вже ДБР та за іншими виявленими фактами. Тепер розслідують кримінальне провадження щодо неякісного і дорогого ремонту доріг у Чернігові, а в схемі із розкрадання бюджетних грошей фігурують фірми, афілійовані з Атрошенком. Такими ДБР називає 2 асфальтні заводи, в яких купують асфальт дорожні монополісти Чернігова – приватне «ШБУ-14» та комунальне «АТП-2528».

 

9. «Майдан» проти дерибану Ялівщини

 

28 жовтня, на 12-й сесії міської ради, мер Чернігова озвучив ідею продати з аукціону колишній «будинок колгоспника» в Ялівщині. Нині в будівлі розміщений Чернігівський центр дитячо-юнацького туризму, краєзнавства та військово-патріотичного виховання.

 

За твердженням Владислава Атрошенка, його утримання коштує бюджету міста надто дорого – майже 600 тисяч на рік. Свою ініціативу він обіцяв обговорити з містянами, але цього не зробив.

 

Відтак її почали критикувати представники громадської організації «Еко Місто» та правозахисник Олександр Гашпар. Вони запідозрили мера у спробі віддати 3,5 га Ялівщини під забудову і заробити на цьому. Аби зупинити дерибан землі і знищення центру, активісти закликали чернігівців прийти 25 листопада на 13-у сесію міської ради. Їх позицію підтримала депутатка Марина Рейко.

 

На мітинг протесту, який припав на 8-у річницю розгону чернігівського євромайдану, прийшло чимало небайдужих. На захист Ялівщини виступили члени партії ВО «Батьківщина» та «Національний корпус».

 

Проте депутатська більшість підтримала мера, давши дозвіл на розробку проекту землеустрою. Олександр Гашпар пообіцяв оскаржити скандальне рішення у суді.

 

10. Старт вакцинації від COVID-19

 

24 лютого у Чернігові почали робити щеплення від коронавірусу. Для цього область отримала перші 6800 доз вакцини CoviShield (індійський аналог AstraZeneca).

 

Першим вакцинованим став завідувач відділенням обласної лікарні Ігор Кузін.

 

 

Уколи робила мобільна бригада з центру первинної медико-санітарної допомоги Чернігівського району.  Усього на Чернігівщині таких створили 6.

 

В першій хвилі щепили медперсонал та людей 80+. В Чернігові підлягали вакцинації 280 лікарів, з них спочатку погодилися 87. На 15 березня Чернігівщина була аутсайдером рейтингу за кількістю вакцинованих – усього 1006.

 

Аби підштовхнути та популяризувати процес, поза чергою стали щепити публічних осіб. 18 березня укол зробив мер Чернігова, а 31-го – очільниця ОДА Анна Коваленко, яка тоді вигодовувала немовля.

 

Масова вакцинація в області стартувала у липні. Чернігів став першим містом в Україні, де проводили масштабні щеплення вакциною Pfizer. 10 липня пункти масової вакцинації відкрили в торгових центрах ЦУМ та Hollywood.

 

За кількістю вперше вакцинованих Чернігівщина нині займає 17-е місце в Україні.

 

11. Вибори ректора «Чернігівського колегіуму»

 

У травні 2021 року міністр освіти Сергій Шкарлет підписав наказ про призначення чергових виборів ректора в Національному університеті «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка.

 

Виборчі перегони тривали понад 4 місяці. Колишній ректор Микола Носко претендувати на керівну посаду не міг: відбув 2 терміни, обумовлені законом. Він залишився викладачем у рідному університеті.

 

Натомість у боротьбу вступили 7 людей. Чи не найпершою єдина жінка — декан факультету дошкільного, початкового навчання та мистецтв Світлана Стрілець, яка з 8 липня була в.о. ректора. До списку претендентів увійшло ще 5 чоловіків – професор МАУП, юрист Іван Богатирьов, професор «Чернігівського колегіуму», педагог Ігор Вдовенко, заступник начальника управління освіти міської ради, історик Володимир Гаврилов, декан технологічного факультету «Чернігівського колегіуму», педагог Олексій Торубара, професор того ж вишу, юрист Олег Шеремет. 7-й здобувач, проректор «Чернігівського колегіуму» Анатолій Тимошенко, в останній момент знявся з виборчих перегонів.

 

Кампанія виявилася визначною, як за кількістю кандидатів, так і за масштабами бруду. Для цього «групи підтримки» створили групи у соцмережах і навіть спеціальний телеграм-канал «Сплетні педа».

 

29 вересня відбувся перший тур виборів ректора. Проголосували 400 з 406 виборців (викладачі, представники студентства, допоміжний персонал). Найбільшу кількість голосів набрали Світлана Стрілець та Олег Шеремет. У другому турі, який проводили 6 жовтня, першу підтримали 39,74% виборців. Перемогу, з результатом у 55,13%, здобув Олег Шеремет.

 

 

Першим, що він пообіцяв зробити на новій посаді – запровадити підготовку студентів на замовлення і за рахунок громад. Планує також розширення університету, відкриття нового факультету. Не налаштований переселяти з Валу Інститут історії.

 

12. Непідвищення тарифів на опалення

 

Про тарифне  питання мер Чернігова завів мову ще в квітні. Пообіцяв: до завершення локдауну комунальні тарифи у Чернігові підвищувати не будуть.

 

12 жовтня, на старті опалювального сезону і на хвилі суттєвого підвищення ціни на газ, Владислав Атрошенко оголосив – жодного рішення виконкому про підвищення тарифів на тепло не буде. Мовляв, гасити різницю, щонайменше 100 мільйонів гривень, доведеться з міського бюджету.

 

Вже за тиждень він допустив можливість підвищення. Головна причина — треба близько 140 мільйонів гривень з міського бюджету, щоб покрити різницю.

 

Раніше, 30 вересня, Владислав Атрошенко не підписав меморандум між «НАК «Нафтогаз» та головами громад щодо тарифів на тепло. Згідно з ним, місцева влада мала не підвищувати тарифи до кінця опалювального сезону. Покривати різницю мали з бюджету громад. Як компенсацію, Кабмін запропонував залишити їм додаткові 4% податку на доходи фізосіб та понад 13% акцизу з пального.

 

Як пояснив мер, він не підписав цей меморандум, бо платники місцевих податків сплачують їх для того, щоб місцева влада забезпечила харчування дітей в школах та садочках, розвиток інфраструктури, громадський транспорт, якісні медичні послуги.

 

29 жовтня пролунав грім: робоча група у міській раді схвалила проект, яким «Облтеплокомуненерго» мало підняти тариф на опалення на 37%, а ТЕЦ – на 7%. Мовляв, в іншому випадку теплопостачальникам треба компенсувати майже 350 мільйонів. Того ж дня Президент заявив: центральна влада допоможе місту розв’язати питання.

 

1 листопада з Владиславом Атрошенком зустрівся секретар Ради національної безпеки та оборони України Олексій Данілов. Вони обговорили можливість компенсації з боку держави тарифів на газ для опалення чернігівців. Після цього міський голова перестав лякати усіх «інфраструктурним колапсом». Тарифи на тепло для населення залишаться на рівні минулого опалювального сезону.

 

 

Источник