Війну росія веде не лише на полі бою, а й в інформаційному просторі. Цей бік війни не варто недооцінювати, адже пропаганда завжди була і залишається потужним інструментом деморалізації супротивника. Кожен українець зараз живе новинами, використовуючи всі доступні канали інформації. Але не кожному повідомленню треба вірити, адже частина з них – інструмент російської боротьби проти українського суспільства. Як не стати жертвою пропаганди, як розпізнавати фейки та звідки черпати достовірну інформацію – розбирався Центр громадського моніторингу і контролю.
Як створюються фейки
Працівники Центру протидії дезінформації при РНБО України знайшли в соцмережах окупантів навчальні матеріали щодо створення фейків проти України. В цій статті даються чіткі рекомендації, як дезінформувати людей, з певними прийомами, посилаючись на знання «української психології».
Там виділяються 4 пункти у створенні фейків:
• Фейк повинен бути банальним. Щоб впливати на широкі шари суспільства, не потрібно придумувати нічого надприродного. Краще додати навіть трохи абсурду («Націоналісти в Україні розпинають російських дітей»).
• Фейк повинен мати в собі потужний меседж і залишати простір для власних фантазій («Мер – російський шпигун»).
• Фейк має враховувати місцеві особливості. Достовірності йому придає прив’язка до місцевості («В селі Іванівка російські танки»).
• Багаторазове повторення. Написане трьома людьми в чаті уже стає істиною. А якщо додати сакральне «Влада всім бреше!», то цей фейк не спростує жоден аргумент.
Наприкінці цього «путівника» міститься чіткий заклик окупантам створювати фейки і поширювати в соцмережах України. Що ми і бачимо останнім часом у величезні кількості.
Соцмережі – це не медіа
Інформаційні фейки у соціальних медіа зараз поширюється зі «швидкістю світла», їх дуже важко відслідковувати, вони анонімні та дуже легко проникають в інформаційний простір.
«Люди, особливо зараз, в умовах війни, шукають інформацію, шукають відповіді на запитання, і вони реагують набагато швидше на ці короткі повідомлення, які ми бачимо в соціальних медіа, ніж на довгі тексти-спростування», – сказала вона.
Тому до повідомлень у соцмережах важливо ставитися критично, перевіряти їх, шукати підтвердження на офіційних джерелах.
Як розпізнати фейки
Спеціалісти проєкту «МедіаДрайвер», створеного ГО «Детектор медіа» дають декілька порад із перевірки фейків.
1. Емоції – найбільший ворог об’єктивної інформації. Тому часто поширюють дезінформацію про дітей, зґвалтування, небезпеку для здоров’я і т.ін. Зверніть увагу на свої відчуття, коли отримуєте інформацію. Якщо ви відчуваєте злість, роздратування або розчулюєтеся – це знак того, що вами намагаються маніпулювати і хочуть щоб ви реагували емоційно. Зробіть паузу, а потім поверніться до інформації з «холодною головою».
2. Довіряйте лише перевіреним джерелам. Слідкуйте за гігієною споживання інформації. Ставтеся до повідомлень так само, як до продуктів, які їсте. Обережно споживайте з невідомих джерел – соцмереж, блогів, чуток.
3. Об’єктивність інформації може залежати від власника ЗМІ. Дізнайтеся, хто володіє певним медіа. Це допоможе критично аналізувати відомості про події.
4. Критичне ставлення до інформації допоможе захиститись від фейку. Треба сумніватися у правдивості відомостей, бо маніпулятор хоче, щоб ви просто вірили без сумнівів. Поставте самому собі питання:
5. «Інформація має зрозуміле джерело походження, або це якийсь анонім, чи невідомий профіль у соцмережах?»
6. «Журналіст чи його співбесідник самі були свідками чи учасниками подій, або дізнались про це від когось?»
7. «Чи отримали вони офіційне незалежне підтвердження того, що сталося, або це їх погляд на події?»
8. «Чи могла інформація про події бути спотворена? Чи були зацікавлені в цьому джерела інформації або журналісти через гроші, або іншу мотивацію?»
9. Дивіться на повідомлення цілісно. Коли маніпулятор створює фейк, він може взяти правдиву інформацію з різних подій і об’єднати їх в одну, яка буде неправдивою. Часто фотографії та відео беруть з одного місця, а текстовий опис – з іншого. А насправді описувана ситуація має взагалі третій зміст.
10.
Оксана КОВАЛЬ, Центр громадського моніторингу і контролю
Переглянути статистику та оголошення
Просувати допис
Подобається
Коментувати
Поширити
