Як правильно говорити з людьми з інвалідністю, про етику спілкування, як навчити дітей етичного спілкування з людьми з інвалідністю Про це та інше розповіла гостя програми “Полудень” на “Українському Радіо Чернігів” психологиня, консультантка-терапевтка з військової та кризової психології Наталія Павленко.
Далі з її слів:
Що таке етичне та неетичне спілкування
Етичне спілкування — це загальноприйняті норми, які мають на меті коректне спілкування з людиною, щоб її не образити та не створювати дискомфорт людині, каже Наталія Павленко.
За словами психологині, все потрібно говорити через слово “людина”.
“Тобто не інвалід, не ампутант, не безногий, безрукий, а людина з ампутацією, людина з інвалідністю і так далі. Уточнення також є етичним, наприклад, з ампутацією кінцівки, верхньої, нижньої”.
Якщо людина з інвалідністю, наприклад, людина з ампутаціями, то це втрата частини тіла. І це досить велика травма не тільки фізична, але й психологічна, пояснює Наталія Павленко. І люди справляються з нею по-різному.
“Є люди, які більш легко проходять цю стресову ситуацію, хтось важче проходить. І це, так сказати, зона болю в будь-якому випадку. Я не лише про фізичне, я про психологічне. Тому треба обережно тут торкатися цієї теми, скажімо так”.
Чи працюють психологи з людьми, у яких є ампутація
Якщо людина потребує психологічної допомоги, то працюють, звичайно, каже психологиня. Але не всі потребують цієї допомоги. Є люди, які можуть і самі справитися досить адекватно.
“Я працюю переважно з військовими. І вони між собою можуть себе називати і ампутантами, і безногими, але це між собою. І я спілкувалася з ними про це: а якщо людина стороння, скажімо, цивільна, так звернеться, це ок? — Ні, так ні. Їм не можна. Якщо людина стороння так звертається, то це образливо звучить”.
Фото: Люди з інвалідністю.
