На підприємствах «Метінвесту» мобілізовано вже кожного шостого працівника

Система бронювання має бути гнучкішою, щоб зберегти людей на виробництві – Петрук

Дефіцит кадрів це одна з головних проблем, які стоять перед бізнесом нині, разом із логістикою, перебудовою виробництва під час війни та військовими ризиками. Особливо гостро ця проблема стоїть у підприємств, які розташовані недалеко від лінії фронту. Водночас, системі бронювання не вистачає гнучкості, щоб компенсувати цей дефіцит. Про це розповіла директорка зі сталого розвитку і взаємодії з персоналом Групи «Метінвест» Тетяна Петрук.

«Метінвест», мабуть, найбільше підприємство в Україні серед приватних та державних компаній за кількістю мобілізованих до ЗСУ. У Групі працює близько 50 тис. людей, а загальна кількість працівників, які пішли до ЗСУ – 9300. У нас кожен шостий – мобілізований. Це дуже багато», – каже Петрук.

Вона наголосила, що наразі у компанії не вистачає людей, щоб нарощувати виробництво металургійного сегмента та видобувати руду.

«Ми не можемо вийти на деяких активах навіть на 50-60% довоєнного виробництва! Причина – саме люди. Частину персоналу мобілізовано до лав ЗСУ, багато звільнилися та переїхали – до Європи або до безпечніших регіонів України», – каже Петрук.

За її словами, для розв’язання проблеми браку кадрів компанія використовує насамперед внутрішній ресурс, перенавчає персонал та залучає до роботи більше жінок. Також були введені системи грошової мотивації: премії виплачуються щомісяця. Але є посади, де можуть працювати тільки чоловіки, а для опанування професії потрібно від 4 до 9 місяців. Тому система бронювання має бути гнучкішою, щоб зменшити кадровий дефіцит.

«Потрібно робити аналіз економічної доцільності, ефективності, враховувати, скільки підприємство сплачує податків, як допомагає країні та ЗСУ, скільки створює робочих місць, у якому регіоні розташоване. Не можна дивитися просто на чисельність і надавати якийсь відсоток бронювання. Ми наразі можемо забронювати лише 50% працівників. Практично на всіх підприємствах ми вибрали цю квоту. Тож проблему треба вирішувати комплексно, брати до уваги специфіку галузі. Так, на сервісних підприємствах може залишатися 50% заброньованих, а на виробничих підприємствах справді має бути більший відсоток. Зрештою, має відбутися діалог між державою і бізнесом, щоб знайти порозуміння», – впевнена Петрук.

Вона висловила переконання, що кожен бізнес розуміє важливість поповнення ЗСУ, але й бронювання співробітників – важливе питання для будь-якої великої компанії, де потрібно зберігати баланс між поповненням ЗСУ та збереженням виробництва та виплатою податків.

«Нинішня система бронювання не є гнучкою. Вона не дає змоги залучати нових співробітників. Потенційний співробітник обирає тіньову зайнятість поза межами компанії. Цю бюрократичну проблему можна вирішити, давши підприємствам можливість доброньовувати деякий відсоток персоналу за рік, вирішуючи у такий спосіб проблему з браком персоналу», – резюмувала Петрук.

Як відомо, у 2023 році «Метінвест» Ріната Ахметова відмовився від податкових пільг, на які має право за законодавством, і сплатив податки у повному обсязі. Також від початку повномасштабної війни «Метінвест» спрямував на допомогу Україні та її громадянам 4,8 млрд грн, з яких понад 2,5 млрд грн – на потреби армії у межах мілітарної ініціативи «Сталевий Фронт» Ріната Ахметова.

Компанія стала найбільшим серед приватного бізнесу в Україні донором ЗСУ, постачає обладнання і техніку, а також виготовляє сталеві вироби для фронту.

Нагадаємо, що 11 квітня Верховна Рада ухвалила у другому читанні та у цілому законопроєкт про мобілізацію №10449. 

Закон спрямований на те, щоб поставити на облік усіх військовозобов’язаних і оновити їхні дані. Як зазначають автори документа, це спростить для влади процес мобілізації, оскільки ТЦК матимуть актуальну інформацію про потенційних новобранців. Чоловіки у віці 18-60 років зобов’язані протягом 60 днів оновити свої облікові дані у військкоматі, центрі надання адмінпослуг (ЦНАП) або в електронному кабінеті призовника.

До слова, в Україні набув чинності закон про зменшення призовного віку. У зв’язку з цим ТЦК почнуть викликати 25-річних для уточнення даних і проходження медогляду.

Новости Чернигова