Наша історія. Ніжинський полк та Гетьманщина

Коли мова заходить про «козацький полк» в уяві виникає образи образ війська під хоругвами на конях, але козацький полк це не лише військо. Це також і адміністративна одиниця. Подібна до сучасної області. Кожен з полків складався із сотень, які можна порівняти з районами. Одним з них був Ніжинський полк, який був у центрі Гетьманщини.

Полково-сотенний устрій виникає ще за Богдана Хмельницького. Після початку козацької революції гостро постало питання, як облаштувати територію? За часів Річ Посполитої українські землі були поділені на воєводства та повіти. Їх території були надто великі для управління. Але це цілком влаштовувало польську шляхту, яка неквапом вела справи та в будь-який момент могла саботувати накази з Варшави.

Фото: Богдан Хмельницький став творцем Гетьманщини
Для козаків ця система не підходила. Вона була громіздка і неефективна. Крім того, навіщо лишати чужинську систему, коли можна придумати щось своє? Військові перемоги перетворили козаків на стан лідерів. Тож козацькі звичаї стали взірцем для наслідування.

Ще за польської влади серед реєстрового козацтва склалась власна організація з поділом на сотні, але тоді вона охоплювала лише окремі території. Пізніше, деякі з них стали центрами козацьких полків. Наприклад, Чигирин став базою для формування Чигиринського полку як військової, так і територіальної одиниці.

Очолювали полки козацькі полковники. Вони були не лише військовими лідерами, але й управлінцями в межах свого полку. Назва полку походила від міста, де перебувала полкова адміністрація. До її числа входили сам полковник, полкова старшина, канцелярія.

Управляти полком полковнику допомагали осавули. Зазвичай, в кожному полку було по два осавули: один займався військовими справами, а другий стежив за порядком, займався слідством та стежив за виконанням рішення суду.

Також до полкового уряду входили хорунжий і писар. Хорунжий був хранителем військової символіки – корогви та значка. Писар займався усіма документами полку, керував полковою канцелярію. Зазвичай, писарями ставали найбільш освічені  люди. Козаки цінували не лише грубу силу, але й гострий розум.

Кожен полк міг складатися від 10-15 до 30 сотень. Організація сотенного уряду наслідувала полковий. Так само у сотнях були власні осавули, хорунжий та писар. Тільки на чолі стояв сотник. Територія сотні складалась з головного містечка та довколишніх сіл. Селами керували курінні, а в містах – міські отамани. Але за винятком міст з Магдебурзьким правом. Ті мали власне самоврядування на чолі з магістратом. До числа таких міст входив і Ніжин.

1648 рік став часом створення нових полків по усій Лівобережній Україні. Саме тоді був утворений і Ніжинський полк. На початку він складався з 10 сотень, але його чисельність постійно зростала. На це впливав і прикордонний статус, і військова активність. Під впливом ніжинських козаків навіть серед білорусів став ширитись новий устрій. Він давав більше свобод, ніж колишні воєводства. Місцеві уряди ставали ближче до людей, а отже, краще реагували на їх потреби.

Також не варто забувати про економічний вплив Ніжина – великого торгівельного міста. Де торгівля, там багатства, а отже, додаткові кошти для утримання війська. Можливо, на формування території Ніжинського полку серед іншого вплинули і родинні зв’язки полковників братів Золотаренків з гетьманом?  Їх сестра Ганна стала третьою і останньою дружиною Богдана Хмельницького. Довіряючи родичам дружини, гетьман міг сприяти росту території Ніжинського полку.

Але фортуна виявилась мінливою. Ані сила власного полку, ані родинні зв’язки з «Великим Хмелем» не допомогли Золотаренкам у боротьбі за булаву. На Чорній раді у Ніжині владу отримав Іван Брюховецький. 

Фото: Чорна рада» у Ніжині 1663 року. На ній гетьманом обрали Іван Брюховецького
Невдовзі він позбувся від своїх конкурентів – Якима Сомка та братів Золотаренків, а для додаткової впевненості новоспечений гетьман поділив Ніжинський полк, щоб послабити можливих опонентів. Так виникли додаткові полки – Стародубський, Сосницький та Глухівський, але згодом Глухівський полк знову об’єднався з Ніжинським.

Фото: Гетьман Іван Брюховецький. Щоб послабити опонентів він скорочував Ніжинський полк
Нового значення Ніжинський полк набув за гетьмана Дем’яна Ігнатовича (Многогрішного). Саме в цей час сотенне містечко Батурин перетворилося на гетьманську резиденцію. Ніжинські козаки відігравали важливу роль в охороні гетьманів. Також першими брали участь у всіх походах та політичних подіях. «Столичний» статус полк зберігав і пізніше, коли центром Гетьманщини став Глухів.

Фото: Гетьман Дем’ян Ігнатович зробив своєю резиденцією Батурин – центр однієї з Ніжинських сотень. Прізвисько «Многогрішний» отримав цілком несправедливо

Полково-сотенний устрій проіснував понад 150 років. Навіть скинувши останнього гетьмана Кирила Розумовського у 1764 році, царський уряд ще вичікував майже два десятки років перш, ніж замахнутись на перекроювання території. Тож полки і сотні існували ще до 1782 року.

Створений козаками устрій території виявився вдалою реформою. Завдяки ньому жодне місто чи село не лишалось поза увагою. Влада на місцях була ближче до людей, а всі справи вирішувались громадою – від виборів гетьмана до сварок за межу. Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram

Фото: Мапа Гетьманщини у складі 10 полків кінця XVIII століття (1829)
Як повідомляв MYNIZHYN, жодна держава не може обходитись без грошей. Це добре розуміли українські гетьмани. Вони шукали кращу монетну систему. Робити це доводилось в складних умовах. Як накарбувати монети, щоб гроші не знецінились? Вихід було знайдено… карбування дрібних номіналів. Але ж де поділись гетьманські монети? Володимир Баров Приєднуйтесь до наших сторінок в соцмережах і слідкуйте за головними подіями: Telegram
Viber
Facebook
Instagram

Источник

Новости Чернигова