2 лютого – Всесвітній день водно-болотних угідь
З давніх-давен у м. Ніжин існує озеро природного походження з однойменною назвою Ніжин-озеро. Як воно утворилося достеменно невідомо й це питання залишається недослідженим.
Улоговина Ніжин-озера має округло-овальну форму з низькими берегами, порослими прибережною рослинністю. А.Ф. Шафонський у описі про повітове місто Ніжин зазначав, що озеро Ніжин лежить з лівого боку річки Остер, з східного боку, на полі, під передмістям Мигалівка. Дійсно, озеро знаходиться далеко від центральної частини міста, й не кожний ніжинець знає його місцерозташування. Більшості містян відомі таємничі легенди, пов’язані з цією водоймою. Тож, Ніжин-озеро розташоване у пд. -сх. частині міста й навколо нього пролягають такі вулиці як Шекерогринівська, Василя Стуса, Ніжинозерська, Пархомівський провулок.
Кілька десятків років тому від озера до р. Остер було викопано водовідвідний канал, по якому відтікала зайва вода з озера. Це убезпечувало домоволодіння мешканців приозер’я від підтоплень під час весняних паводків. Канал пролягає вздовж пр. Пархомівський, перетинає вулиці Ніжатинську, Василівську, Пашківську, вздовж вул. Гулака-Артемовського, у межах вул. Заньковецької перетинає вул. Франка, а далі вздовж вул. Червона Гребля пролягає до самого Остра. На дні каналу тоді було встановлено дубовий жолоб, зверху закритий решіткою для захисту від засмічення. Раз у рік мій дідусь збирав місцевих чоловіків для прочистки каналу. Нині канал засмічений й замулений. Місцями вздовж каналу вже немає проходу, бо території обгороджені сіткою, забором, по відкосах каналу садяться городи.
Рівень води у озері сезонно змінюється, але ніколи воно не пересихало. Джерелом його живлення є атмосферні опади, підземні джерела й раніше поповнювалося водами болотистої місцевості Чичви. Під час меліоративних робіт у межах Конотопського парку залізничної станції Ніжин прокладено труби, що ведуть до озера. Це убезпечувало залізничні колії від розмивання озерними водами. Влітку вода у озері прогрівається тільки на мілині, глибинні шари холодні. Зимою водойма замерзає. Дно вкрите торф’яними відкладами.
За спогадами моїх рідних у 50-60-х рр. XX ст. вода у озері була чистою та прозорою настільки, що можна було побачити дно озера й навіть напитися води без шкоди для здоров’я. Для мешканців приозер’я Ніжин-озеро завжди відігравало значну роль у житті й побуті. Як тільки водойма замерзала й лід ставав стійким, люди масово розпочинали заготівлю очерету для будівництва, утеплення будинків та господарських приміщень. На озері заготовляли лід для облаштування льодовні: наприкінці зими працівники вирубували брили льоду кубічної форми, притрушували їх соломою, тирсою й саньми відвозили до погреба залізничного вокзалу ст. Ніжин (так зберігали продукти харчування). Навесні й влітку серпами жали рогіз, очерет для годівлі худоби. Заготовляли рогіз, ситник, лепеху (аїр), з яких плели кошики та ін. побутові речі. У другій половині літа вода спадала, то можна було заготовляти торф. Його різали шматками, сушили, а потім використовували у якості опалення, застосовували як добриво. У озері водилося багато риби: лин, окунь, щука, карась, в’юн. Кормів у озері було достатньо, то на вудку риба не йшла. Ловили її ятерями, сітками. Зимою обов’язково у товстих шарах льоду прорубували ополонки, вставляли очеретини й така штучна аерація запобігала безкисневому замору риби. На Ніжин-озері гніздилося дуже багато водоплавних птахів: крижні, лиски, водяні курочки, крачки, чирки, чаплі, кулики, очеретянки, бугаї та ін. У 70-х рр. було чимало ондатр.
VLUU L100, M100 / Samsung L100, M100
Забруднення водойми почалося вже з того часу, як до озера проклали трубу для стоку неочищеної води виробничої діяльності одного підприємства. Чиста озерна вода зразу стала з жовтим й навіть з червоним відтінком. У озері стало значно менше риби. Кардинальні зміни відбулися у 1988 р., тоді рішенням міської влади було проведено розчистку озера. Ніжинець І. Терещенко у публікації «Легенди і дійсність» зазначав, щоб виконати роботу у межах бюджету й не вивозити ґрунт, вирішили зробити острів й торф’яник сховали під шар глею. Було це так чи ні, але на острів було завезено ще й пісок та проведено облаштування зони відпочинку. З часом береги озера, штучний острів поросли очеретом, рогозом, у товщі води багато куширу зануреного, жабурника. Здається, що «таємниче» Ніжин-озеро чинить супротив пляжному відпочинку. Створене самою Природою воно має бути середовищем існування дикої флори й фауни. Побудована тоді водно-насосна станція нині не функціонує. У 90-х рр. було проведено днопоглиблювальні роботи.
VLUU L100, M100 / Samsung L100, M100
Гідрологічний об’єкт Ніжин-озеро, незважаючи на антропогенний тиск й потребу в екологічному оздоровленні, все ж вабить до себе спокоєм природи, красою водного плеса, мальовничими пейзажами, співом птахів, любительською риболовлею. Зі слів рибалок, іхтіофауна на сьогодні представлена такими видами як карась, окунь, трапляється щука. Силами ентузіастів спорадично проводиться зарибнення білим амуром, товстолобиком (2019 р.) У прибережних заростях й на острові гніздуються водно-болотні птахи, хоча необережність, необізнаність чи навмисний підпал сухого очерету у 2020 р. привели до загибелі значної кількості птахів та їх кладок.
Станом на 2023 р. площа водного дзеркала Ніжин-озера становить 11,82 га. Довжина озера (орієнтовно) — 0,6 км; ширина (орієнтовно разом з островом) — 0,2 км; глибина (орієнтовно) — 3-3,5 м; об’єм — 0,3 млн куб. м (дані Деснянського басейнового управління водних ресурсів Ніжинської експлуатаційної дільниці).
Я вдячна моїй мамі та дяді за спогади. Вони завжди цінували озеро й передали нам, своїм дітям, це відношення до природи, адже вона є головним елементом місця де ми народилися.
Лариса ТАРАСЕНКО, завідувачка відділу Музей природи Приостер’я
Ніжинський краєзнавчий музей ім. Івана Спаського
Отримуйте і читайте новини ще оперативніше. Підписуйтесь на наш Telegram!
