Один живе на родовому хуторі. І назви цього хутора немає на жодних картах і в документах. Тримає там африканських страусів, має власний ставок, в якому живуть риби і черепахи.
Аверкін хутір понад два століття тому заснував прапрадід Олександра Володька – Авер’ян, козак із Запоріжжя. З тих пір всі його жителі – Володьки, повідомляє Суспільне Чернігів.
«Птаха доволі небезпечна. Любить тільки господаря. На чужих шипить. Розпускає крила. Сильний удар ноги – перебиває дошку 25 міліметрів легко», – розповідає житель хутора Олександр Володько.
Завів для батька страусів син Олексій. Виростив з яєць. Птахи виросли, тепер кожен важить більше 120 кілограмів.
«Інкубатор я зібрав з радянського ящика для посуду. Купив інкубаційне яйце. І виростив. 42 дні дивився за ними, і вийшло. Два роки пройшло, і пташка важча за мене в півтора рази», – говорить Олексій.
Він щомісяця навідується на хутір з Чернігова. Провідує батька, займається господарством, разом рибалять на власному ставку. Його півстоліття тому викопав прадід.
Ловлять коропа, карася, товстолобика, білого амура, лина, в’юна, рака, також черепахи живуть у ставку.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ЗАГУБЛЕНІ ТА ЩАСЛИВІ: ХУТІР, ДЕ ЖИВЕ ЛИШЕ ДВОЄ ЛЮДЕЙ. ВІДЕО
Хутір, де живе тепер Олександр, куди приїжджають син та онук, заснував понад два століття тому його прапрадід Авер’ян Володько, козак із Запоріжжя.
На картах і в документах такого хутора нема. А розташований він на перетині трьох колишніх районів: Сосницького, Борзнянського і Бахмацького.
Під родовою хатою – родинне кладовище.
З понад десятка тепер у хуторі збереглося кілька хат. У всіх жили нащадки засновника. Тепер хати пусті. Окрім однієї, де тепер живе Олександр.
Детальніше у відео
