Сьогодні громада провела в останню земну дорогу Героя, військовослужбовця ВАСИЛЯ ВАСИЛЬОВИЧА БІЛОШТАНА, позивний «КАЦО». Під звуки прощального салюту й невимовний біль у серцях…
Довгий час він вважався зниклим безвісти, і рідні до останнього вірили в диво. Та підтвердилося найстрашніше: Василь загинув 9 листопада 2024 року під час виконання бойового завдання на Донеччині.
Василь Білоштан народився 6 грудня 1971 року в селі Халимонове. Навчався у Халимонівській школі, згодом — у Бахмацькій школі №4. Пройшов строкову військову службу. Ще зі шкільних років зустрів свою майбутню дружину Олену, з якою створив міцну й люблячу родину.
Працював на підприємствах «Хіммаш», «Райагробуд», у вагонному депо, на «Хлібній базі № 87», у ТОВ «АгроДмитрівське». Усюди його знали як щирого, відповідального і працьовитого чоловіка.
У червні 2024 року став на захист України. Сержант, командир господарчого відділення роти вогневої підтримки, він гідно виконував свій обов’язок, залишаючись вірним присязі до останнього.
Його серце належало родині. Найбільша гордість — донечки, найбільша радість — онук, з яким він мріяв провести ще багато щасливих митей…
На кладовищі — море квітів і синьо-жовтий дим, як символ шани, болю і вдячності. Останнє «дякуємо» від громади своєму Захиснику…
У Героя залишилися дружина, дві донечки, онук, батько та брат. Їхній біль — невимовний і спільний для всієї громади.
Світла пам’ять про Василя Білоштана житиме в наших серцях.
Доземний уклін за мужність і відданість.
Вічна слава Герою!
