Перше розгорнуте інтерв’ю з керівником Ніжинської окружної прокуратури Ігорем Лайло

Щороку в Україні 1 грудня відзначається День прокуратури.

Свято було засноване 2 листопада 2000 року президентом Леонідом Кучмою.
У цю дату вітають всіх співробітників силових відомств і бажають їм якомога більше успішних справ і позитивних результатів на терені справедливості.

З нагоди цієї дати MYNIZHYN.com поспілкувався з керівником Ніжинської окружної прокуратури Ігорем Лайло.

Ми поговорили з ним про те, що потрібно зробити, чого не вистачає, аби люди відчували від правоохоронних органів України (і прокуратури зокрема) не тривогу і страх, а відчуття захисту і допомоги. Також запитали його думку про  те, що потрібно нашій країні, аби подолати корупцію; а також чи є зараз прокуратура абсолютно незалежним правоохоронним органом?

Детальніше – у нашій розмові

— Що потрібно нашій країні, щоб подолати корупцію, яка ваша субʼєктивна думка? Якщо б рішення і дії залежали саме від Вас, щоб ви зробили для вирішення цієї проблеми?
— Корупція — це одне з явищ, які здатні породжувати кризові стани у різних галузях суспільного та соціального розвитку кожної держави, насамперед це стосується політики, економіки, державного управління, а також є однією із ключових передумов існування організованої злочинності.
Нажаль багато українців розглядають корупцію, як механізм прискорення розв’язання власних проблем. Зазвичай громадяни, стикаючись із нею, не намагаються відстоювати власні права, оскільки впевнені, що той, до кого вони звертаються знайде безліч прийомів для отримання неправомірної вигоди.
Толерантне ставлення суспільства до цього явища пояснюється тим, що більшість українців не усвідомлюють справжнього масштабу корупції та її наслідків.
Вважаю, що необхідно більше уваги приділяти своєчасному реагуванню на повідомлення громадян, засобів масової інформації, результати соціологічних досліджень про корупційні діяння та інші протиправні дії посадових осіб, поширеність корупції в окремих відомствах.
Також, для досягнення антикорупційної реформи має діяти ретельна процедура відбору кандидатів на посади, із обов’язковим залученням громадянського суспільства. Крім того, одним із головних напрямів має бути створення умов, які б обмежували безпосередній контакт з клієнтом і таким чином унеможливлювали скоєння корупційних діянь посадовцями.
На сьогодні Кримінальний кодекс України передбачає достатньо суворі санкції для осіб, які вчиняють корупційні діяння, проте, на мою думку, одним із критеріїв подолання корупції повинні бути впроваджені найвищі санкції за корупційні правопорушення – як за державну зраду, а також невідворотність покарання за будь-які корупційні правопорушення. Вказане повинно змінити свідомість та розуміння тих, хто вчиняє ці злочини, що їх обов’язково  притягнуть до відповідальності за свої дії.
Користуючись нагодою, прошу мешканців Ніжинського району повідомляти про факти корупційних правопорушень, які вчинені або готуються.

— Поясніть ще раз простими словами для наших читачів: які саме повноваження зараз закріплені за прокуратурою? Бо люди часто плутають або просто не знають цього. Наприклад, чи відрізняються повноваження слідчих національної поліції і прокуратури? Якого роду справи веде прокуратура, за якими напрямками? І які справи не належать до її повноважень?
— Ст. 2 ЗУ «Про прокуратуру» на прокуратуру покладаються такі функції: підтримання публічного обвинувачення в суді; представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених ЗУ «Про прокуратуру» та главою 12  розділу III Цивільного процесуального кодексу України, нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян.
Звісно, що повноваження прокурора відрізняється від повноважень слідчих.
У ст. 36 КПК України зазначено, що прокурор, здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва, тобто здійснює процесуальну діяльність, пов’язану із виконанням прокурором повноважень процесуального керівника, передбачених КПК України у конкретному кримінальному провадженні, спрямована на забезпечення проведення ефективного досудового розслідування слідчими та дізнавачами.  
По завершенню досудового розслідування та направлення обвинувального акту до суду, прокурор представляє сторону обвинувачення, що передбачено Конституцією України, де в статті 1311 Конституція України зазначено, що підтримання публічного обвинувачення в суді прокурором має статус однієї з основних засад судочинства.
Слідчі, на відміну від прокурора, здійснюють повноваження при проведенні слідчих (розшукових) дій під час досудового розслідування, в тому числі вони уповноважені починати досудове розслідування за наявності підстав, передбачених КПК України.
Після завершення досудового розслідування та направлення обвинувального акту до суду, тягар доведення вини обвинуваченого покладається на прокурора, як на сторону обвинувачення.
Досудове розслідування у кримінальних провадженнях здійснюється органами досудового розслідування. Разом з тим, норми КПК України розмежували підслідність між органами досудового розслідування  та встановили чіткий перелік статей КК України, за якими вони здійснюють досудове розслідування. Так, наприклад, це слідчі органів Національної поліції України, слідчі органи Безпеки, детективи органів Бюро економічної безпеки, слідчі органів державного бюро розслідувань та інші органі, які зазначені в ст. 216 КПК України.
А органи прокуратури здійснюють процесуальне керівництво у цих кримінальних провадженнях.

— Не секрет, що українська влада в різні часи і за різних президентів намагалася використовувати силові органи для вирішення своїх власних і політичних інтересів. Чи можете Ви сказати, що зараз прокуратура є абсолютно незалежним правоохоронним органом? І що додатково варто виділяти для її повної незалежності?
— Вважаю, що в умовах сьогодення органи прокуратури є цілком незалежним органом, прокурор є вільним від незаконного зовнішнього чи внутрішнього втручання під час виконання своїх обов’язків та використовує передбачені законом засоби захисту від незаконного політичного, матеріального чи іншого впливу в ході виконання службових обов’язків.
Реалізовуючи конституційні функції, прокурор самостійно приймає рішення, виконує лише ті вказівки прокурора вищого рівня, які надані йому із дотриманням вимог закону.
Так, у ст. 3 ЗУ «Про прокуратуру» закріплено одну із засад діяльності органів прокуратури як незалежність прокурорів, що передбачає існування гарантій від незаконного політичного, матеріального чи іншого впливу на прокурора щодо прийняття ним рішень при виконанні службових обов’язків.
Зокрема незалежність прокурора забезпечується: особливим порядком його призначення на посаду, звільнення з посади, притягнення до дисциплінарної відповідальності; порядком здійснення повноважень, визначеним процесуальним та іншими законами; забороною незаконного впливу, тиску чи втручання у здійснення повноважень прокурора; установленим законом порядком фінансування та організаційного забезпечення діяльності прокуратури; належним матеріальним, соціальним та пенсійним забезпеченням прокурора; функціонуванням органів прокурорського самоврядування та визначеними законом засобами забезпечення особистої безпеки прокурора, членів його сім’ї, майна, а також іншими засобами їх правового захисту.

— Як прокуратура вирішує проблему можливого покривання порушень зі сторони власних працівників?
— З метою підвищення довіри суспільства до органів прокуратури, запроваджено способи захищеного (у тому числі анонімного) отримання інформації та організовано роботу з приймання на спеціальну телефонну лінію та спеціальну електронну пошту  інформації  про порушення прокурорами правил прокурорської етики, недостовірність тверджень у деклараціях доброчесності прокурорів, вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, а також про факти недотримання працівниками органів прокуратури,  законодавства у сфері запобігання корупції. Вказане зводить до нуля можливе покривання будь-яких порушень з боку працівників прокуратури.

— Що треба зробити, чого не вистачає, аби люди відчували від правоохоронних органів України (і прокуратури зокрема) не тривогу і страх, а відчуття захисту і допомоги?
— Ситуація відсутності довіри до певних правоохоронних органів найчастіше виникає тоді, коли запит з боку населення до певних правоохоронних органів не співмірний з результатом, який цей орган показує.
З цього можна зробити кілька висновків. По перше, населення загалом скептичне стосовно ефективності роботи правоохоронців. По суті, ми потрапляємо у ситуацію замкнутого кола: громадяни не довіряють правоохоронним органам, водночас останнім важко буде збільшити рівень довіри навіть за умови покращення своєї роботи, оскільки показник довіри до правоохоронців формується на основі не тільки об’єктивних показників. Так, ситуацію з порядком і безпекою в рамках країни громадяни оцінюють більш песимістично ніж ситуацію у своєму місті чи мікрорайоні, відповідно, можемо говорити про те, що негативні упередження проти правоохоронних органів підсилюють самі себе і створюють ситуацію, коли неможливо забезпечити швидку зміну ставлення до цих органів.
Упродовж останніх років в Україні проведено реформи, спрямовані на створення демократичної та правової держави, забезпечення її економічного й соціального розвитку в тому числі і реформа прокуратури.
Прокурори усвідомлюють, що добробут людей значною мірою залежить від забезпечення верховенства права, законності та правопорядку, зокрема прокуратура докладає зусиль для захисту економічних свобод, інвестицій і бізнесу. 
Тому у своїй діяльності прокурор керується затвердженими стандартами, які відповідають найвищим міжнародним вимогам і практиці Європейського суду з прав людини.
На сьогодні створюються передумови для імплементації в діяльність прокуратури принципів ефективності, професійності, незалежності та відповідальності; здійснюються заходи з оцінювання відповідності прокурорів критеріям фахової компетентності, доброчесності та професійної етики, а також надання можливості всім доброчесним кандидатам, які мають належні теоретичні знання та практичні навички, на конкурсних засадах зайняти посаду прокурора у будь-якому органі прокуратури; посилюються гарантії професійного розвитку працівників прокуратури.
Наразі прокуратура ефективно реалізовує конституційні функції на підставі найкращих стандартів професійної компетентності, етики та доброчесності.
Прокурори забезпечують дотримання прав та інтересів потерпілих, свідків, а також фундаментальних прав підозрюваних і обвинувачених, інших учасників процесу згідно з високими стандартами захисту прав людини.
Тому вважаю, що довіра суспільства буде зростати з кожним роком.

— До кого і куди може звернутися пересічна людина зі скаргою на працівника прокуратури. Наприклад, конкретно — ніжинської?
  Громадяни можуть звернутися за скаргою на рішення, дії чи бездіяльність прокурора під час досудового розслідування до прокурора вищого рівня, а також до слідчого судді місцевого суду протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення прокурором дії або бездіяльності.
 Повний перелік рішень, дій або бездіяльності прокурора, які можуть бути оскаржені, зазначений у частині першій ст. 303 КПК України.
Однак бувають ситуації, коли прокурор порушує правила професійної етики чи трудового розпорядку, або невчасно подає декларацію про доходи чи переховує їх.
Що робити, якщо вам стало відомо про недобросовісного прокурора?
В таких випадках громадяни можуть звернутися до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (КДКП, яка здійснює дисциплінарне провадження відносно прокурорів і до неї ви можете звертатися, винятково якщо прокурор порушує норми і правила які зазначені у ст. 43 ЗУ «Про прокуратуру».
При цьому подати скаргу може кожен, кому відомі факти порушення. На своєму сайті КДКП розміщено зразок рекомендованої дисциплінарної скарги та порядок її подання.
Крім того, у разі наявності інформації про факти корупційних, або пов’язаних з корупцією правопорушень, які допущені працівниками прокуратури, а також порушення прокурорами правил прокурорської етики, поведінки прокурорів, інші неправомірні дії особа може надати її до Офісу Генерального прокурора одним з найбільш зручних нижче зазначених способів:
— шляхом заповнення форми на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора недостовірність тверджень у деклараціях доброчесності прокурорів;
— шляхом передачі такої інформації на спеціальну електронну пошту: [email protected]
— шляхом передачі повідомлення на спеціальну телефонну лінію: 200-77-93.

До теми: Коли День прокуратури 2023: дата свята та привітання

Приєднуйтесь до Телеграм каналу https://t.me/My_Nizhyn та Вайбер
  Теги: Перше інтерв’ю, керівником Ніжинської окружної прокуратури, Ігорем Лайло

Источник

Новости Чернигова