Гідроцефалія – це скупчення спинномозкової рідини (СМР) всередині черепа. Це рідке з'єднання, що виробляється частинами головного мозку, зазвичай присутнє в невеликих кількостях в спинномозковому каналі. У нормальних умовах він всмоктується в субарахноїдальному просторі і потрапляє в кровоносні судини головного мозку, звідти потрапляючи в загальний кровообіг. Однак порушення всмоктування або відтоку цієї рідини можуть привести до її накопичення, що відразу ж відбивається на рівні внутрішньочерепного тиску.
У розвинених країнах гідроцефалія часто зустрічається як вроджений дефект. За статистикою, цей симптоматичний дефект виявляється у одного з п'ятисот народжених дітей. Гідроцефалія може виникати не тільки у новонароджених, але і у дорослих. Його причини у дорослих можуть бути різноманітними, включаючи пухлини головного мозку, крововиливи, аномалії всмоктування або відтоку спинномозкової рідини, травми.
Першим і основним симптомом гідроцефалії є підвищення внутрішньочерепного тиску (ВЧТ) через швидке накопичення рідини всередині черепа. Немовлята також можуть відчувати такі симптоми, як підвищена дратівливість і набрякле джерельце. У дорослих і дітей підвищений ВЧТ може проявлятися головними болями, блювотою, порушенням зорової функції, сонливістю або, навпаки, безсонням і дратівливістю. Якщо своєчасно не почати лікування, можна привести до серйозних пошкоджень головного мозку.
Існує кілька методів лікування гідроцефалії. Найбільш поширеним методом є імплантація в мозковий шлуночок спеціального шунта, який направляє зайву рідину в іншу частину тіла. Зазвичай рідина зливається в черевну порожнину через підшкірну трубку. Крім того, існують і інші методи, наприклад, ендоскопічне видалення стоми на третьому шлуночку. В цьому випадку робиться спеціальний отвір для зливу рідини, минаючи область перешкоди. Іноді можуть допомогти і медикаментозні препарати для зниження вироблення зайвої рідини.
Очікувані результати шунтування шлуночків головного мозку можуть бути наступними:
Шунтування – перевірена методика, спрямована на нормалізацію внутрішньочерепного тиску (ВЧТ), що призводить до повного одужання у разі первинної гідроцефалії. Однак, якщо захворювання є наслідком інших станів, таких як пухлини, менінгіт або аневризми, прогноз за результатами операції може бути неоднозначним. Успіх операції залежить від тяжкості гідроцефалії і тривалості її прогресування.
Процес шунтування зазвичай охоплює наступні етапи:
Підготовка та анестезія: операція проводиться під загальним наркозом, щоб забезпечити комфорт пацієнта.
1. Розріз і розсічення черепа: хірург робить розріз за вухом і отримує доступ до черепа за допомогою спеціального інструменту.
2. Введення трубки з клапаном: Через утворений отвір в мозковий шлуночок вводиться тонка трубка, до якої приєднується клапан. Цей клапан регулює відкриття і закриття в залежності від кількості рідини в шлуночку.
3. Створення вигинів: Крім того, робляться два розрізи — в області шиї і живота. Це дозволяє лікарю помістити під шкіру трубку для відводу зайвої рідини в черевну порожнину. Іноді рідина також може зливатися в легені або в передсердя.
Тривалість операції з шунтування церебральних шлуночків зазвичай становить від 1 до 2 годин.
Очікування та успішність шунтування шлуночків можна описати наступним чином:
Очікування: Пацієнт може розраховувати на те, що операція допоможе нормалізувати внутрішньочерепний тиск і зменшити симптоми гідроцефалії, такі як головний біль, блювота і порушення зорової функції. Однак слід враховувати, що результати можуть відрізнятися в залежності від тяжкості захворювання та індивідуальних особливостей пацієнта.
Рівень успіху: Рівень успіху операції залежить від безлічі факторів, включаючи тяжкість гідроцефалії, вік пацієнта та загальний стан здоров'я. Однак при первинній гідроцефалії успішність операції висока.
Ризики: Як і будь-яка хірургічна процедура, операція з шунтування шлуночків головного мозку пов'язана з певними ризиками та можливими ускладненнями. Основними ризиками є інфікування і можливі крововиливи в мозок, хоча такі ускладнення зустрічаються рідко. Також варто враховувати, що існує певний відсоток ризику, пов'язаний із загальною анестезією. Повторні шунтування проводяться при порушенні роботи системи відтоку спинномозкової рідини, А їх частота становить приблизно 10% щорічно.
Важливо, щоб пацієнт повністю розумів потенційні ризики та переваги операції, перш ніж прийняти рішення про її проведення.
Що відбувається після операції:
Після закінчення операції пацієнт знаходиться в післяопераційній палаті під наглядом фахівців. Тут проводиться поступове пробудження від наркозу. Після цього хворого переводять в звичайну палату, де він продовжує своє відновлення. Поступово, у міру поліпшення самопочуття хворого, він може сидіти, вставати і ходити. Тривалість перебування в медичному закладі визначається в залежності від індивідуального стану пацієнта і вимог його лікування.
Що робити після виписки з медичного закладу:
Час відновлення і тривалість реабілітаційного періоду після шунтування залежать від вихідного стану пацієнта і характеру проведеної процедури. Рекомендується уникати фізичних і розумових навантажень, а також стресових ситуацій, протягом перших двох тижнів після операції. У цей період особливо важливо приділяти час відпочинку і відновленню.
Після шунтування шлуночків головного мозку пацієнту рекомендується:
— Регулярні візити до лікаря: пацієнту необхідно регулярно відвідувати лікаря і повідомляти про всі відчуття і проблеми. При підвищенні температури тіла вище 38 градусів, виникненні головного болю або інших симптомів необхідно негайно звернутися до лікаря. При неможливості відвідати лікаря необхідно викликати швидку допомогу.
— Планове спостереження у спеціалістів: Після виписки зі стаціонару пацієнт повинен залишатися під плановим наглядом спеціалістів. Візити до невролога для пацієнтів можуть бути довічними, а частоту відвідувань встановлює лікар.
— Ускладнення в перші дні після операції: У перші кілька днів після операції пацієнт може відчувати незначний біль, який зазвичай знімається знеболюючими препаратами. Іноді можлива нудота і блювота.
— Прогноз сприятливий: при первинній гідроцефалії без інших патологій прогноз сприятливий, і діти здатні вести цілком нормальний спосіб життя після одужання.
Важливо дотримуватися рекомендацій лікаря-нейрохірурга і своєчасно звертатися за медичною допомогою при необхідності.
