Пояснюємо. Житло купується за кошти міського бюджету згідно спеціально прийнятої цільової Програми. Скільки його буде придбано – невідомо. Але будемо намагатись скупити в сільській місцевості якомога більше будинків з наявними документами і придатних для проживання в більш безпечній зоні, ніж близьке прикордоння. Обстріли не стихають – вони навпаки стають більш жорсткими й лунають все ближче. Маємо думати про те, щоб всіх бажаючих виїхати з небезпечної зони забезпечити житлом.
Тому прикро слухати такі висловлювання як жительки Берилівки Валентини Павлюк, яка написала в соцмережах, що міська рада не надає їй матеріали для ремонту будинку в Берилівці, який постраждав від обстрілів, і не відновлює енергопостачання.
Пані Валентина була згодна на переїзд, коли міська рада запропонувала їй обрати житло в безпечнішому місці нашої громади. Разом з представниками міської ради вона виїжджала й оглядала домогосподарства, які є на продаж, щоб обрати своїй родині житло за кошти міської ради. Обрала будинок в селі поблизу Городні, в якому є як газове, так і пічне опалення. Але потім від нього відмовилась і почала вимагати матеріали для ремонту власного будинку в Берилівці, який було пошкоджено нещодавніми обстрілами.
Наразі нема можливості ні ремонтувати постраждалі будинки, ані відновлювати електропостачання в селі. Нема змоги добратись туди спеціальними автомобілями і ніхто не гарантує безпеку ремонтним бригадам. Ворог посилює обстріли й чекає будь-якої нагоди. Ніхто не буде наражати людей на небезпеку безглуздими наказами. Хто відповідатиме потім за втрачене людське життя? Не пані ж Валентина, яка просто передумала виїжджати з небезпечної зони.
Звертаємось до всіх жителів Берилівки, яка постійно страждає від обстрілів, до їхніх знайомих і родичів: переконуйте близьких потурбуватись про власне життя. Залишатись жити там небезпечно. І у разі, якщо трапиться непоправне, ніякий найкращий будинок вже нікому не буде потрібний. Люди добрі, скінчиться війна – всі повернетесь у свої рідні оселі. Ми все відновимо і відремонтуємо. Але наразі головне – це зберегти ваше життя.
На першому фото – постраждалий будинок пані Валентини. На інших– те житло, яке міська рада купила і запропонувала її родині. Звісно, воно не пустуватиме у разі відмови Валентини Павлюк – у ньому житимуть інші переселенці, які втікають від постійних обстрілів. Головне наше завдання – зберегти життя людей. Жаль, що деякі з них цього не розуміють і керуються лише власними бажаннями й примхами.
