Різдво Христове: історія та традиції свята

Сьогодні, 7 січня, православні (християни східного обряду) святкують найважливіше свято, присвячене народженню Ісуса Христа від Діви Марії.

7 січня закінчується 40-денний Різдвяний (Пилипів, Апостольський) піст, тому цього дня нарешті на святковому столі православних сімей у великій кількості з’являються м’ясні та молочні страви.

Від 7 січня починаються 12-денні святки з вертепом та колядками, що закінчуються на свято Водохреща (19 січня).

 

 

Різдво Христове: історія свята

Напередодні Різдва Христового римський імператор Август повелів зробити перепис населення. Кожен іудей повинен записатися там, де жили його пращури. Марія та Йосип були з рода царя Давида. Тому повинні були прийти з Назарета, де в них був дім, до міста Давидового — Вифлеєма.

Коли вони нарешті доїхали до Вифлеєма, виявилося, що туди прийшло стільки людей, що не знайшлося жодної вільної кімнати.

Святе Сімейство змушене було ночувати у печері, куди пастухи загоняли худобу. Цю печеру ще звуть вертеп. Саме там, вночі і народився Ісус Христос — Син Божий, Спаситель світу. Діва Марія сповила немовля та поклала у ясла, де зазвичай клали їжу для худоби.

 

Тієї ж ночі пастухи зазвичай вартували свою худобу, коли з’явився серед них Ангел Божий та повідомив про народження Спасителя світу на ім’я Христос, якого вони знайдуть сповитого у яслах вертепу. Після тієї промови явився перед пастухами сонм ангелів, які співали: «Слава Богу на висоті, і на землі мир, і у людях добра воля!»

 

Пастухи пішли у печеру, усе розповіли Марії та Йосипу та вклонилися маленькому Христу. Незабаром до Святого Сімейства завітали й волхви з подарунками.

 

 

Поклоніння волхвів. Їхні дари

Волхви — мудрі люди, що займалися вивченням зірок. У ті часи люди вірили, під час народження великої людини в небі з’являється нова зірка. А ще вірили у пророцтво про появу Месії — Царя Іудейського, що підкорить увесь світ. Тому, коли на небі з’явилася нова зірка, мудрі волхви Сходу на ім’я Мельхіор, Валтасар та Гаспар пішли вклонитися народженому цареві у Єрусалим.

Прийшли до царя Ірода, але немовляти там не знайшли. Тоді Ірод дуже збентежився і наказав волхвам знайти новонародженого царя та розповісти, де він перебуває. Він вже тоді замислив вбити немовля.

Волхви повернулися у пустелю шукати царське немовля. Зорієнтуватися їм допомагала та сама нова зірка — вона вказувала волхвам шлях до Вифлеєма, і зупинилася у місці, де перебувало Святе Сімейство. Волхви вклонилися Марії, Йосипу та маленькому Христу  та подарували золото, ладан та смирну (благовонне мастило). Саме тому золото, ладан й смирна звуть ще Дари волхвів.

 

Тієї ж ночі наснився волхвам сон із попередженням — не вертатися до Єрусалима і нічого не казати царю Іроду. Наступного ранку волхви так і зробили — не повернулися до Ірода, а одразу ж пішли додому.

Саме тому 7 січня, на Різдво Христове, церква шанує пам’ять волхвів Мельхіора, Валтасара та Гаспара, які послухали Божу волю і не доповіли Іроду про маленького Ісуса.

 

Джерело — ТСН.ua

 

Источник

Новости Чернигова