Африканська країна має приховані борги, про умови яких не знає навіть МВФ 16:19 Вежі мечеті у Дакарі, столиці Сенегалу (Фото: depositphotos.com) Уряд Сенегалу у 2025 році таємно позичив 650 млн євро, щоб уникнути дефолту, повідомила газета Financial Times. У 2022 році Сенегал посідав 13 місце у рейтингу країн, яким загрожує дефолт, тоді як Україна була в ньому на восьмому місці. Угода з Africa Finance Corporation, укладена в травні 2025 року, дозволила Сенегалу залучити до 350 млн євро, а червнева угода з First Abu Dhabi Bank – ще 300 млн євро. Замість традиційних позик Сенегал використав фінансові деривативи, відомі як своп на сукупний прибуток. Операції проводилися з високим рівнем конфіденційності. Навіть Міжнародний валютний фонд не отримав детальних умов, хоча вони критично важливі для аналізу стійкості боргу країни. Обидві угоди відбулися після того, як у 2025 році державний аудит виявив, що попередній уряд потай позичив близько $7 млрд, довівши сукупний борг вище за відмітку в $40 млрд (понад 130% від ВВП країни). Через виявлення прихованих боргів МВФ призупинив програму допомоги Сенегалу, а кредитні рейтинги країни були знижені агентствами Moody’s та S&P Global до рівнів Caa1 та CCC+ відповідно. Випадок Сенегалу є частиною ширшої тенденції, коли країни, що стикаються з дефіцитом готівки, такі як Ангола чи Колумбія, використовують складні деривативи для обходу стандартних процедур звітності. Світовий банк у 2025 році назвав такі операції «особливо проблематичним», бо вони фактично надають відповідним кредиторам вищий пріоритет порівняно з іншими, «спонукаючи країни-позичальники віддавати перевагу їхньому обслуговуванню» ще до проведення реструктуризації боргу.
Сенегал таємно позичив 650 млн євро, щоб уникнути дефолту
Африканська країна має приховані борги, про умови яких не знає навіть МВФ 16:19 Вежі мечеті у Дакарі, столиці Сенегалу (Фото: depositphotos.com) Уряд Сенегалу у 2025 році таємно позичив 650 млн євро, щоб уникнути дефолту, повідомила газета Financial Times. У 2022 році Сенегал посідав 13 місце у рейтингу країн, яким загрожує дефолт, тоді як Україна була в ньому на восьмому місці. Угода з Africa Finance Corporation, укладена в травні 2025 року, дозволила Сенегалу залучити до 350 млн євро, а червнева угода з First Abu Dhabi Bank – ще 300 млн євро. Замість традиційних позик Сенегал використав фінансові деривативи, відомі як своп на сукупний прибуток. Операції проводилися з високим рівнем конфіденційності. Навіть Міжнародний валютний фонд не отримав детальних умов, хоча вони критично важливі для аналізу стійкості боргу країни. Обидві угоди відбулися після того, як у 2025 році державний аудит виявив, що попередній уряд потай позичив близько $7 млрд, довівши сукупний борг вище за відмітку в $40 млрд (понад 130% від ВВП країни). Через виявлення прихованих боргів МВФ призупинив програму допомоги Сенегалу, а кредитні рейтинги країни були знижені агентствами Moody’s та S&P Global до рівнів Caa1 та CCC+ відповідно. Випадок Сенегалу є частиною ширшої тенденції, коли країни, що стикаються з дефіцитом готівки, такі як Ангола чи Колумбія, використовують складні деривативи для обходу стандартних процедур звітності. Світовий банк у 2025 році назвав такі операції «особливо проблематичним», бо вони фактично надають відповідним кредиторам вищий пріоритет порівняно з іншими, «спонукаючи країни-позичальники віддавати перевагу їхньому обслуговуванню» ще до проведення реструктуризації боргу.
