У чернігівський період життя Михайло Коцюбинський написав найвизначніші свої твори

У чернігівському будинку за адресою: вулиця Сіверянська, а нині – вулиця Коцюбинського, 3 промайнули 15 останніх років життя класика української літератури, Великого Сонцепоклонника, наставника багатьох молодих літераторів Михайла Коцюбинського.

Тут народилися троє з чотирьох його дітей – Оксана, Ірина та Роман, тут він неквапливо прогулювався власним садом, набирався натхнення в бузковій альтанці, відпочивав на трав’яній канапці та поринав у світ художнього слова.

«Саме в чернігівський період життя Михайло Коцюбинський написав найвизначніші свої твори: «Тіні забутих предків», «Fata morgana», «Цвіт яблуні», «Лялечка». Тут, у будинку на Сіверянській, Михайло Михайлович писав казки для свої дітей – «Про двох кізочок» і «Про двох цапків», «Десять робітників», «Чого ж вони зраділи?». Вже через багато років Ірина Коцюбинська напише у своїй книжці спогадів про родину, що ці казки від того, що написані були для них, дітей, були їм ще милішими та ще добрішими», – пояснила Марія Коробко, вчений секретар Чернігівського літературно-меморіального музею-заповідника М.Коцюбинського.

У найбільшій кімнаті будинку письменника – вітальні – відбувалися літературні суботи, тут збиралася вся сім’я, аби відзначати найбільші родинні свята – Новий рік, дні народження. Тут посеред кімнати прикрашали ялинку і Михайло Михайлович теж разом із дітьми створював святковий настрій – виготовляв саморобні ялинкові прикраси, розвішував їх на гілках хвойної красуні. У просторій їдальні за обіднім столом на сніданки, обіди та вечері збиралася вся родина, і кожен із членів сім’ї мав своє визначене місце за столом. На одному зі столиків у будинку була підсірничниця у вигляді санчат, яку діти залюбки спускали з батькових колін, неначе це справжні санчата долають засніжені гірські перевали.

«25 квітня 1913 року серце Михайла Коцюбинського не витримало і… зупинилося. Чому ж так рано, на 49-му році життя? Письменникові не пощастило мати міцне здоров’я. Він нерідко хворів. Не один рік медичну допомогу родині письменника надавав чернігівський лікар Аркадій Утєвський. Саме він був поруч із Михайлом Коцюбинським і того весняного дня, коли його душа покинула земний світ.

Михайло Коцюбинський тяжко заслаб під час поїздки до Криворівні (Івано-Франківщина). Аби врятувати життя чоловіка, Віра Устимівна відправила його на лікування до київської клініки професора Образцова.

У палаті на другому поверсі письменник пробув приблизно півтора місяця. Коли Михайло Коцюбинський перебував у лікарні, його палата нагадувала «квіткову крамницю»: до нього часто приходили відвідувачі та приносили квіти, гостинці.

Але стан його здоров’я був дуже загрозливий – складна вада серця, міокардит із гострим запальним порушенням кровообігу….». Йому було призначено «суворий режим», багато ліків, але й це не врятувало письменника. На жаль, у ті часи лікування серця було надто складною справою навіть для найкращих лікарів, і настав час, коли дружині письменника Вірі Устимівні професор Стражеско сказав таке: «Везіть чоловіка до Чернігова, хай краще вдома помирає», – розповіла Марія Коробко.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ранні весняні гриби та небезпека: застереження чернігівського еколога

Кожна кімната і кожен куток чернігівського будинку Михайла Коцюбинського, де нині – літературно-меморіальний музей-заповідник Михайла Коцюбинського, нагадують про життя великої родини: чотирьох дорослих – Михайла Михайловича, його дружини Віри Устимівни, матері Гликерії Максимівни, сестри Лідії Михайлівни та чотирьох дітей – Юрія, Оксани, Ірини та Романа. І кожному тут вистачало місця і для роботи чи навчання, і для сну та відпочинку.

«Будинок Михайла Коцюбинського і досі залишається своєрідним культурним центром Чернігова: сюди, як і понад сто років тому, приїжджають письменники, художники, музиканти, презентують свої роботи, організовують виставки. До садиби письменника приходять гості, прогулюються його садом, вдихають аромати квітів, які так любили в родині Коцюбинських і, сподіваємося, потім ще не раз перечитують сторінки творів Михайла Коцюбинського, відновлюючи в пам’яті історії про Марічку та Іванка, Соломію та Остапа, Йона і Гашіцу та інших персонажів творів Великого Сонцепоклонника, адже ми з вами знаємо, що пам’ять про письменника житиме доти, доки люди читатимуть його твори. А на щастя, вони віднайшли своє переродження не лише в літературі, а і в інших видах мистецтва: театрі, музиці, опері, кіно», – зазначила Марія Коробко.

Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv

Спілкувалась Ірина Осташко

Фото – Марія Коробко

Tags

Источник

Новости Чернигова