У Чернігівському історичному музеї зберігаються два пам’ятні знаки XIV Археологічного з’їзду

Непересічною подією в житті Чернігова став XIV Археологічний з’їзд, який відбувався з 1 по 12 серпня 1908 року.

 

Він відіграв помітну роль у пожвавленні краєзнавчої роботи, у вивченні минулого Чернігівщини, поклав початок створенню Чернігівського з’єднаного історичного музею міського й ученої архівної комісії в пам’ять 1000-ліття літописного існування Чернігова.

 

Про це повідомляє Чернігівський історичний музей імені В.В. Тарновського на своїй сторінці у Facebook.

 

На замовлення Московського попереднього комітету був виготовлений спеціальний знак члена XIV Археологічного з’їзду, який вручався напередодні з’їзду. 25 липня 1908 року місцева газета «Черниговское слово» повідомила, що у приміщенні дворянського зібрання можна отримати членські квитки і «особливі значки».

 

У Чернігівському історичному музеї імені В.В. Тарновського зберігаються два такі знаки. Вони виготовлені за зразками знаків попередніх з’їздів, які вперше були запроваджені на V Археологічному з’їзді у Тбілісі 1881 року, а до цього вручалися лише членські квитки.

 

Знаки, вилиті зі срібла, вагою близько 4 грам. На тло заштрихованої римської цифри «XIV» покладені гладкі старослов’янські літери «АC» (археологічний з’їзд). Композиція обрамлена вінком з лаврової та дубової галузок, перехоплених долі бантом.

 

 

Значок кріпився до одягу за допомогою голки, на яку одягався кольоровий шовковий призбираний у коло бант (у музеї зберігаються жовтий і бордовий). За кольором банта, можливо, вирізняли керівний склад з’їзду – учений та розпорядчий комітети. Відсутність тавр не дозволила встановити місце виготовлення значків.

 

Невідомо також від кого і коли вони надійшли до музею, можна припустити, що їх передано кимось з чернігівців, учасників з’їзду.

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: РОЛЬ БЕЗ СЛІВ І 12 ГОДИН ЗЙОМОК: ЖИТЕЛЯМ ІЧНЯНЩИНИ ПЛАТИЛИ ПО 300 ГРИВЕНЬ У «КРІПОСНІЙ»

 

До XIV Археологічного з’їзду було присвячене і святкування 1000-ліття літописного Чернігова. У вересні 1907 року Чернігівська губернська архівна комісія внесла пропозицію відзначити ювілей міста у дні роботи з’їзду. Цю ідею підтримало Московське археологічне товариство і запропонувало конкретну дату – 6 серпня 1908 року – на храмове свято найстарішого – Спасо-Преображенського – собору Чернігова.

 

11 червня 1908 р. міська дума прийняла рішення на відзначення цієї події видати план Чернігова з історичним нарисом та виготовити пам’ятний жетон.

 

 

Його малюнок за завданням ювілейної комісії виконав чернігівський художник І.Г. Рашевський. Срібні жетони були відлиті на ювелірній фабриці Йосипа Маршака в Києві і обійшлись місту по 5 рублів кожний.

 

 

Автор — Ганна Арендар. Пам’ятки XIV Археологічного з’їзду в зібранні Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського // Скарбниця української культури. Випуск 11.

 

 

 

 

Источник