Вчора, 9 лютого, відзначали Міжнародний день стоматолога. В Україні дане професійне свято запровадили в 1993 році.
До якого стоматолога йти? Це питання виникає у багатьох, а іноді й раптово, особливо, коли болить і треба «вже на вже». Ми звикли до тієї думки, що гарний лікар той, який відпрацював кількадесят літ. Натомість час доводить протилежне. На хвилі молодь: активна, освічена, яка в курсі «найсвіжіших» новинок і технологій, здатна щиро боротися за свого пацієнта.
Знайомтеся: Єгор Севастьянов, молодий перспективний лікар-стоматолог Ніжинської міської стоматологічної поліклініки. У цій сфері працює з 2017 року.
– Все почалося з асистенства. Закінчив Полтавську Українську медичну стоматологічну академію (УМСА), потрібно було практикуватися, і в цьому допоміг приватний кабінет. Потім працював деякий час у рідному місті Южноукраїнськ Миколаївської області. Але приваблював Ніжин, адже знав це місто ще за часів студентства. Я тут частенько бував. Приїздив до одногрупника. Одного разу на Work.ua (сайт пошуку роботи по Україні), побачив вакансію — запрошували лікарів в Ніжинську стоматполіклініку. Зателефонувавши генеральному директору Олександру Ігнатюку, почув фразу: «Бери трудову книжку та їдь до Ніжина». Перші два місяці були, зізнаюся, дуже бентежними, адже це випробувальний термін. Хотілося залишитися тут, та й за цей час проявити себе з кращих сторін. На початку пацієнтів було не багато, а з часом їх кількість зростала…», — розповідає Єгор Севастьянов.
Показавши свою професійність, молодий лікар залишився працювати в Ніжині. Каже що робота дуже подобається: колектив гарний і професійний, кабінети сучасні та обладнані. Є в кого почерпнути досвід, адже тут працюють не одне десятиліття гарні професіонали своєї справи. Завжди допоможуть, підкажуть.
— Чому Ви обрали стоматологію. Адже це – справа делікатна?
— Моя бабуся за фахом медичний працівник. Тож (авт. посміхається) з дитинства «бігаю» по медичних закладах разом з нею. Звик до білих халатів. Бачив, як бабуся допомагала людям. Хотів працювати у цій сфері. А чому саме стоматологія? Бо вона одна з найвдячніших професій, на фоні інших. По-перше, тебе цінують, ти хочеш зробити пацієнтів щасливими, моделюючи їм посмішки. По-друге, це допомога людям, саме до цього привчала мене змалку моя бабуся.
— Розкажіть про свій перший похід до стоматолога.
— О… пам’ятаю… і досить добре. Мені було років п’ять. Ходив до лікаря з мамою. Були сльози, крики: злякався. Враження, не з найкращих. Та й знеболювання та обладнання були не того рівня, як нині. За 20 років все змінилося…
— Лікарю, існує вислів, що кожен психолог має свого психолога. А у стоматологів є свої стоматологи?
— Так, звісно. Відвідую стоматолога регулярно. І не тільки коли болить. А у мене їх тут двоє. Це Олександр Ігнатюк і Людмила Міцкевич. Майже кожного дня стикаюся з тим, що бачу до чого саме може призвести байдужість до власних зубів. Тому намагаюся і сам дотримуватися норм догляду за власними зубами.
— Скажіть, які найпоширеніші хвороби ротової порожнини серед ніжинців?
— Гіпоплазія зубів та емалі – це не каріозний дефект у вигляді темних плям (найчастіше недорозвинення емалі або тканин зуба, що настає в період фолікулярного розвитку тканин при порушенні метаболічних процесів в зачатках зуба). Не каріозні ураження зубів, як правило, не викликають больових або інших суб’єктивних відчуттів, а частенько лише погіршують зовнішній вигляд зубів. Проте, якщо їх не лікувати, може виникнути низка ускладнень, зокрема, рання втрата зубів.
— Чи зустрічаються пацієнти з ідеальними зубами?
— Так. Це здебільшого пацієнти молодого віку. Ви знаєте, за моїм спостереженням, сучасне молоде покоління більше за собою доглядає. Їхні батьки, а це покоління 90-х, водили своїх дітей змалечку до стоматологів: пішли перші брекети, сучасні пломби та й обладнання вже було не те, «страшнючі» бормашини віджили своє…
— Кажуть, стоматолог має бути ще й психологом…
— Так. Страх перед кабінетом лікаря існує, як і в малечі, так і в дорослих. Тож завдання лікаря — налаштувати свого пацієнта до прийому. Налаштувати на думку, що це не боляче й не страшно. Бо від того з яким настроєм ви йдете до лікаря, залежить чи буде у вас гарна посмішка й здорові зуби! В наш час, то не тільки здоров’я, а часто й запорука життєвого успіху.
— Ви в Ніжині два роки. Чим приваблює Вас це місто?
— Я родом з невеличкого затишного українського міста. Саме Ніжин мені нагадує мою маленьку батьківщину. Тут комфортно. Люблю у вільний час просто пройтися вулицями: відпочиваю, набираюся сил. Ніжин вражає мене своєю давньою історією та архітектурою.
— Маєте хобі?
— Читання.
— З останнього що прочитали?
— Стівена Кінга.
– Єгоре Юрійовичу, дякуємо за розмову. Успіхів Вам у роботі та «слухняних» пацієнтів.
Автор: журналіст сайту Ніжин.City Тетяна Марченко
Фото Валерія Кичка
Отримуйте і читайте новини ще оперативніше. Підписуйтесь на наш Telegram!
