«У вишиванках – пам’ять наших рідних»: на Чернігівщині триває культурний проєкт

На Чернігівщині триває проєкт «Городнянщина. Мобілізація ресурсів довкола спадщини». Цей проєкт – про історію прикордонної громади, її культуру, своєрідний діалект і збереження цієї спадщини, попри роки та зовнішній вплив.

Вибрали для проєкту Городнянщину не дарма, оскільки саме ця територія Чернігівщини межує з двома недружніми країнами.

«Ідея проєкту полягає в тому, щоб зафіксувати життя прикордонної громади. Це важливо для того, щоб визначити місце цієї громади на мапі Україні, тобто розповісти про її ідентичність. Прикордоння унікальне, воно має свою говірку, особливу вишивку, кухню. Ми ставили собі за мету зафіксувати це все та залучити молодь, громаду до збереження їхньої пам’яті. Під час нашого проєкту ми аналізуємо, визначаємо унікальність громади, проводимо тренінги. Плануємо зробити фотовиставку – своєрідний фотопроєкт. Наразі досліджено приблизно 10 сіл. У цих селах своєрідна говірка. Молодше покоління уже так не говорить, як говорять старші. І ми хочемо це все зберегти», – зазначає в коментарі ЧЕЛАЙН фахівчиня проєкту Анжела Савченко.

Систематично збував небезпечний психотроп «Альфа-PVP»: на Чернігівщині викрили 42-річного наркоторговця

Важливу роль у реалізації цього проєкту займають будинки культури, бібліотеки та школи, бо саме там традиційно розташовуються краєзнавчі куточки та справжні музеї, в яких представлені предмети давнього побуту, зібрані роботи майстринь, фотографії. В них зосереджена справжня історія села.

«У нашій бібліотеці є краєзнавчий куточок. Ми там зберігаємо предмети народної спадщини нашого села. Це все збирали я та моя родина. Тут є хустки, які мені дарували мама, свекруха. Також є вишиті рушники, мереживні вироби, вишивані сорочки, фартухи. Характерною саме для нашого села була вишивка в чорних та червоних кольорах, також є своєрідна вишивка білими нитками – дуже гарно. Вишивали зазвичай на полотні. Коли моя свекруха пішла у засвіти, я забрала її робити вишиті, вона на них вишивала і свої ініціали. Хочеться, щоб люди бачили ті роботи, оскільки в них історія наша. Я теж вишиваю, але бісером, свої роботи віддаю на аукціони для захисників», – розповіла ЧЕЛАЙН учасниця проєкту, бібліотекарка Півніщанської бібліотеки Надія Гончар.

Наразі в межах проєкту продовжується дослідження. Нещодавно ознайомилися зі своєрідним співом жительок Городнянської громади, її автентичними піснями. А також побачили традиційні вишиті подушки.

«Ця традиція ще зберігається по сільських хатах. Але (я не етнограф, тому можу помилитися, даруйте) вважаю, що то продовження давнього звичаю, коли за день до вінчання свахи везли в хату до молодого посаг молодої. Виставляли на показ подушки, рушники, постілки, утиральники – все, що надбали для молодої й сама молода. Звісно, велика подушка, яку давали в посаг, – не про здоров’я, а про демонстрацію статків і майстерності», – йдеться в дописі Анжели Савченко в мережі.

«Вишивати – це дуже клопітке заняття, раніше це робили навіть при свічках. У цих роботах – пам’ять про наших рідних», – зазначає Надія Гончар.

Оксана Замятіна

Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv

Tags

Источник

Новости Чернигова