Україні потрібна розподілена енергетика для мінімізації шкоди від російських обстрілів – експерт

Розвиток роподіленої генерація має бути пріоритетом для України в умовах російських обстрілів – експерт

Україні необхідно стимулювати розвиток розподіленої енергетики для мінімізації шкоди, яку наносить російська федерація своїми обстрілами великих генеруючих підприємств, заявив головний експерт з відновлюваної енергетики USAID Проєкт енергетичної безпеки Олександр Мартинюк. 

«Рік важкої роботи (з відновлення пошкоджених у 2022-23 році енергопотужностей – ред.) був знівельований новою серією масованих обстрілів. Комбіновані ракетні/дронові атаки рф від 22.03, 29.03, 11.04, 27.04. і 08.05.2024 призвели до значно важчої ситуації по втратах теплової і гідрогенерації, ніж ми мали під час позаминулої зими», – сказав Мартинюк.

За його словами, ситуація ускладнюється характером пошкоджень задля максимального ураження основного обладнання – генераторів, турбін, систем керування, блочних трансформаторів, щитів управління.

«Зважаючи на їх почесний вік, знайти щось аналогічне на ринку для швидкого відновлення роботоспроможності досить складне завдання», – уточнив експерт.

Він підкреслив, що єдиним ефективним захистом існуючих критичних генеруючих енергооб’єктів є запобігання цим ураженням. А саме, сучасна система ППО, або відсутність у росіян спроможності запускати ці ракети.

«А поки ні те ні інше не стали реальністю, реальністю стає поступове знищення централізованої базової та напівпікової теплової генерації (та суттєве ураження маневрових потужностей ГЕС)», – вважає Мартинюк.

«Тому децентралізація енергосистеми, з побудовою розподіленої генерації малої потужності, установок зберігання енергії, модернізацією системи розподілу із забезпеченням її автоматизації та управління наразі, в умовах триваючої агресії, виглядає як безальтернативний шлях», – зазначив експерт.

На його думку, держава має запровадити цільову економічну програму стимулювання розвитку розподіленої генерації електричної енергії з ВДЕ на період до 2030 року, концепцію якої було розроблено в Міненерго.

«Метою (програми – ред.) є надання підтримки суб’єктам господарювання державної та комунальної форм власності на встановлення фотоелектричних модулей та/або вітрових електроустановок до 500 кВт (на один об’єкт) разом із гібридним інвертором, який може працювати як в автономному режимі, так і в рамках синхронізації з мережею», – сказав Мартинюк.

На його думку, такі системи електропостачання мають бути обладнані установками зберігання енергії ємністю, яка дозволить забезпечити живлення навантаження споживача не менше 4 годин. При цьому він зазначив, що реципієнтами Програми в першу чергу мають стати об’єкти критичної інфраструктури, що забезпечують життєдіяльність населення – системи централізованого водопостачання і водовідведення, теплопостачання, об’єкти сфери охорони здоров’я, системи забезпечення життєдіяльності багатоквартирних будинків, адміністративні будівлі, заклади освіти, тощо.

Нагадаємо, галузь зеленої енергетики перебуває в критичному фінансовому становищі через заборгованості минулих років та недоплати в поточному році. Рівень недоплат, за даними Української вітроенергетичної асоціації, за 2022 рік складає 45%, за 4 місяці 2024 – на рівні 28%.

Новости Чернигова