Уперше в Україні: в Чернігові встановили меморіальну дошку на честь Кастуся Калиновського

У Чернігові вперше в Україні встановлено меморіальну дошку на честь героя Білорусі Кастуся Калиновського (1838–1864).

Її встановлено в мікрорайоні Коти, на вулиці, яка з 8 лютого 2024 року названа на честь цього білоруського національного героя.

Тепер назва вулиці та меморіальна дошка на честь національного героя Білорусі символізують спільну боротьбу наших народів із російським імперіалізмом за свободу та незалежність. Прикладом цього є полк імені Кастуся Калиновського Збройних Сил України, який створено саме з білоруських добровольців.

«Як прикордонне місто ми підтримали ініціативу вшанувати в топонімі ім’я національного білоруського героя, який іще в 1863 році збройно воював проти російських окупантів. Тоді було повстання на теренах Польщі, Білорусі та Литви. Тобто це символічний жест, що ми назвали вулицю на честь Кастуся Калиновського та встановили меморіальну дошку. Символіка в тому, що ми позбавляємося старих географічних назв і шануємо тих знакових білоруських представників, які ще в ХІХ столітті боролися проти Росії. І це для нас надзвичайно важливо», – у коментарі для ЧЕЛАЙн зазначив Сергій Бутко, представник Українського інституту національної пам’яті в Чернігівській області.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Пости з підтекстом: Сергій Лаєвський занепокоєний відсутністю уваги до музейних працівників із боку ОВА

Дошка – нового зразка, виготовлена з композитних матеріалів, на ній є к’юар-код, тож перейшовши за посиланням, можна дізнатися, хто такий Кастусь Калиновський.

«Кастусь Калиновський – шляхтич із Гродненщини. Народився в збіднілій родині, в Петербургу вчився на юридичному факультеті, там зв’язався з польським товариством і прийняв визвольні ідеї. Але він виступав за вільну конфедерацію Польщі, Литви та Білорусі. Тобто за рівноправні відносини. Тоді ще національного білоруського визвольного руху не було. І от коли він повернувся до себе на Батьківщину, він почав займатися підпільною діяльністю.

До речі, він створив і почав видавати газету білоруською мовою під назвою «Мужицька правда». Особливість її полягала в тому, що газета була написана латиницею, а не кирилицею. Причому це була перша газета білоруською мовою.

І коли в 1863 році розпочалося повстання, то він якраз і очолив боротьбу на теренах Білорусі та Литви. Кастусь відрізнявся від загального керівництва так званих білих польських революціонерів, він радикально виступав за те, аби поміщицькі землі передати селянам. І саме там, де він діяв, мав підтримку населення. Також він очолював партизанський рух на Гродненщині. Але повстанцям не пощастило, і Кастуся знову відновлюють керівником повстання Білорусі та Литви. Але вже було запізно. А в січні 1864 року один із соратників зрадив його, і російська царська охоронка його заарештувала. Під час слідства він нікого не здав, виявився надзвичайно відданим справі. 10 березня 1864 року його повели на страту. Коли зачитували вирок перед повішенням, то у вироку було написано «присуджений до смерті дворянин Калиновський». А він закричав: «У нас всі рівні, жодних дворян». Отак він ще й запам’ятався», – розповів Сергій Бутко.

Історик каже, що нині і в російській федерації, і лукашенківський режим намагаються викреслити з народної пам’яті згадку про Кастуся Калиновського.

«А він для опозиційного, національного руху в Білорусі та білоруських патріотів, які діють в Україні, мають тут свої громадські, політичні організації, і для тих, хто пішов у ЗСУ, є прапором боротьби саме з російським імперіалізмом.

Цілком логічно, що Україна загалом і Чернігівщина зокрема, як прикордоння, підтримали найменування вулиці на честь Кастуся та встановлення меморіальної дошки. Бо це якраз ті історичні постаті, ті борці з російськими окупантами, які нас об’єднують і є дороговказом, що має бути вільна Україна та вільна Білорусь», – пояснив Сергій Бутко. 

Ірина Осташко

Фото – Євген Орда

Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv

Tags

Источник

Новости Чернигова