Закон про мобілізацію: які зміни очікують на розгляд і як оцінюють їх експерти

Зайти з другої спроби – Кабмін вніс на розгляд ВР оновлений законопроєкт, який стосується реформи мобілізаційної системи. Які основні зміни він пропонує і якою може бути доля – розбираємось далі

За день до завершення першого місяця року, 30 січня, на сайті ВР з’явився проєкт закону про мобілізацію, як його називають спрощено, – повна назва: “Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку”.

Пише ukrinform.ua

Епопея зі змінами у мобілізаційній системі триває від 26 грудня 2023 року, коли Кабмін запропонував до розгляду Верховній Раді законопроєкт «Про удосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби». Детальніше про те, якими бачать зміни експерти та що було враховано у попередньому законопроєкті читайте у матеріалі Укрінформу за посиланням.

Раніше ми писали: Сирського призначили головнокомандувачем ЗСУ. Що про нього відомо

Попередник цього законопроєкту викликав хвилю дискусій. Розуміючи потребу поповнення лав військовослужбовців і збільшення контролю щодо ухилянтів, саме варіанти поповнення лави запасних, уніфікації і прозорості системи контролю та призову стали і найбільшим викликом для  колективу авторів. Здається, що будь-які рішення не будуть приємними всім, а “підсолодити” непопулярність у проєкті може  рівність всіх щодо обов’язків. Скажімо, Валентин Бадрак, директор «Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння», наполягає на необхідності єдиного підходу до всіх: “Мають бути чіткі правила для всіх. Запит на справедливість – одна із найважливіших вимог, яка має бути врахована у новому проєкті”. 

Військовий експерт Михайло Самусь зосереджував увагу на потребі людиноцентричності у підходах до підготовки та мобілізації військовозобов’язаних: “Ми живемо в іншій, демократичній країні, коли людина є центром всіх процесів, на відміну від тоталітарної, де в основі є держава. В цьому саме і є принципова проблема, яка в нас зараз існує. Реформа мобілізаційної системи має бути не лише косметичною, а принциповою: стати людиноцентричною”.

До теми: На фронті загинув зовсім молодий ніжинець — Олексій Ільчук

11 січня 2024 року уряд офіційно відкликав з парламенту законопроєкт про мобілізацію, однак терміни повторного внесення проєкту, як зазначав Давид Арахамія, голова парламентської фракції “Слуга народу”, не обговорювалися. Натомість експертне середовище очікувало на новий документ якомога швидше. Михайло Самусь, зокрема, пояснював потребу швидкого ухвалення необхідністю поповнити лави військових до початку нової літньої кампанії. “Якщо Україна не покаже результатів на полі бою 2024 року, то у 2025 році новий президент США цілком ймовірно відмовить виділяти нам допомогу. Нам треба добитися успіху, який ми планували на минулий рік. Тому ця реформа мобілізаційної системи має відбутися швидко. Якщо це розтягнути на пів року, то саме тоді в нас має бути активна фаза наступальних операцій”.

Читайте також: Загинув Воїн з Чернігівщини — Борис Гармаш

Поява нового проєкту закону знову буде темою для обговорення і дискусій. Важливо зазначити, що це лише запропоновані Кабміном зміни, які будуть, відповідно до процедури, обговорюватись у профільних комітетах, а потім вже вноситись на розгляд ВР. То ж яким на виході ми побачимо нинішній проєкт спрогнозувати важко. 

Тим часом МО вже опублікувало графік запропонованих змін, з яким можна ознайомитись у соцмережах і на сайті міністерства. Ми ж розглянемо деякі із них. Загалом можна говорити про пом’якшення певних норм, якщо порівнювати їх із попередньою версією. 

Основні дискусійні зауваження щодо попереднього проєкту стосувались, по-перше, мобілізаційних норм щодо людей з інвалідністю, зокрема 3 групи. У цьому проєкті така норма відсутня. Також у проєкті закону, як і у попередньому, відсутня норма про обов’язковий облік усіх жінок. Натомість вводиться базове навчання до 5 місяців у мирний час та 2 – 3 місяців у воєнний для чоловіків та добровільне для жінок.

Одним із запитів на справедливість було питання броні у силових структурах. За силовиками у цьому варіанті закону зберігається лише 50% бронювання від особового складу, такі ж норми передбачені і для місцевого самоврядування, держслужбовців категорії “Б” та”В”. Натомість, народні депутати так само, як у попередньому варіанті, мають повну бронь. 

Кардинально відрізняється новий проєкт закону і щодо ухилянтів. Окрім посилення кримінальної відповідальності, у запропонованому варіанті рішення про фінансові та  інші обмеження має приймати суд, а не члени ТЦК.

І важливе питання, яке вже викликало схвалення в експертному середовищі – це чітко прописані норми щодо цифровізації призовної системи – створення електронного кабінету призовника на базі реєстру військовозобов’язаних «Оберіг», куди можна буде вносити зміни і онлайн, не вистоюючи у довгих чергах в ТЦК.

Ще одне питання, яке залишається на рівні дискусій, – чи дозволяти засудженим йти до війська. Уряд у проєкті пропонує під час мобілізації призивати за бажанням засуджених осіб, які звільнені від відбування покарання із випробуванням.

Оцінки експертів

Оприлюднений законопроєкт вже отримує спектр кардинально різних думок. Укрінформ опитав кількох фахівців у цій сфері. Євген Дикий, екскомандир роти батальйону «Айдар», науковець і публіцист, оцінює оновлені норми більше критично, ніж позитивно: “Цей проєкт, здається, обрав своєю цільовою аудиторією ухилянтів, а метою розробників було їх не засмутити”, – так коментує зміни. “Ми отримали далеко не ідеальний, але значно кращий, ніж перший варіант закону”, – оцінює зміни Олег Саакян, політолог, співзасновник Національної платформи стійкості та згуртованості. Схожу оцінку висловлює Олександр Мусієнко, керівник Центру військово-правових досліджень: “Він точно краще, ніж попередня редакція”.

Дискусійні питання

Зокрема Олег Саакян звертає увагу на наявність системних проблем із реєстрами, із медичною системою, із можливими силовими зловживаннями під час мобілізації. Але наголошує і на демократичних змінах. “У проєкті зменшено кількість і якість механізмів примусу для ухилянтів і це віддано на судові рішення, що значно цивілізованіше”. Натомість ці позитивні зміни не прибирають зовсім ризиків зловживання. 

Олег Саакян уточнює, що судові рішення щодо ухилянтів стосуватимуться меншої частини порушників: “Ці засоби є посиленням можливостей держави щодо притягнення до відповідальності злісних ухилянтів”. Не бачить ризиків Олександр Мусієнко: “Обмеження прав для військовозобов’язаних не можна робити без рішення судів. Ця норма правильна, бо не може керівник ТЦК обмежувати пересування людини автомобілем, це може робити суд за наявних на те підстав. Це теж дуже правильний крок”.

Не виконує одного з базових завдань, а саме жорсткого контролю за ухилянтами, переконує Євген Дикий: “Що стосується ухилення від призову, на жаль, цей законопроєкт не містить норм, які були у попередньому. З нового законопроєкту випали штрафи за ухилення (у попередньому варіанті вони мали вирости до десятків, а то й сотень тисяч гривень), таким чином за замовчуванням лишається розмір штрафу 1700 гривень. Випала норма про кримінальну відповідальність за непроходження ВЛК. То ж виходить, що за відмову від служби “світить” три роки, але не можна призивати людину, яка не пройшла ВЛК, а відмова проходження ВЛК не є кримінальною відповідальністю”, – звертає увагу Євген Дикий. 

Не погоджується військовий, що судові рішення є оптимальним виходом: “Ми ж чомусь вважаємо нормальним, що штрафи порушникам дорожнього руху накладають поліцейські, а якщо людина не згодна, вона оскаржує це рішення в суді”. Євген Дикий прогнозує за такої історії швидкий колапс судової системи.

Зміни на краще

Олександр Мусієнко звертає увагу на обов’язкову норму навчання призовників: “Для новобранців законодавчо закріплюють навчання у 2 – 3 місяці. Це важливо, аби у нас більше не було випадків, коли проміжок між мобілізацією і потраплянням на фронт був незначним. На жаль, таке могло бути раніше”.

Серед змін, які опитані експерти оцінюють як позитивні і відповідають соціальним очікуванням на справедливість, це зменшення броні щодо силовиків та держслужбовців. “Це відповідь на суспільний запит у новоствореній мобілізаційній нерівності”, – сказав Олег Саакян. – Через специфіку професії силовиків, чимало з них мають професійні навички володіння зброєю. їх найлегше донавчити і, відповідно, це дасть військових з більшим ККД. Раніше ця категорія була винесена за дужки”.

Євген Дикий місію нової версії бачить у врегулюванні граничних термінів служби: “Першу мету і попередній варіант, і цей виконують”, хоча не без зауважень: “Тут, правда, вартувало б “допиляти”, зараз це 36 місяців для всіх. Але 36 місяців служби у, скажімо, Львівському ТЦК, це не 36 місяців в Авдіївці. “Експерт пропонує зміни внести таким чином: “безпосередня участь у бойових діях на “нулі” рахується день за два або день за три. Тоді ця норма стає правильною і вирішується низка питань і з питанням справедливості, і з питанням одночасної демобілізації наступної весни десь 700 тисяч  – це дуже важко навіть підготувати одночасну заміну такої кількості військовослужбовців. В інтегрованому випадку термін демобілізації розтягується в часі“.

Вагомим позитивним фактором Олег Саакян називає цифровізацію: “Таким чином демонополізується ринок ТЦК у питаннях, які не потребують специфічної фахової підготовки”. Олександр Мусієнко погоджується з важливістю цієї норми: “Великий плюс, що має запрацювати електронна система обліку “Оберіг”. Це зменшуватиме кількість походів до ТЦК, черги, навантаженння тощо”. Експерт бачить і певні проблемні місця: “На жаль, на рівні з електронним все ж таки залишається і обов’язок з’являтися в ТЦК, і тут, мені здається, треба унормувати, що ті, хто мають електронний кабінет і можливість внести певні дані, можуть не ходити в ТЦК”. Євген Дикий наголошує: “Дуже хороша норма – цифровий кабінет”.

Олег Саакян окремо зазначає, що зменшується на 50% кількість осіб, які працюють у державних органах і можуть бути заброньовані. “Але це добрий відсоток, бо не всіх силовиків можуть мобілізувати, адже злочинність теж нікуди не зникла”. Хоча це момент справедливості, на відсутність якої були нарікання людей, Олександр Мусієнко додає: “І саме про це говорив президент, що треба зробити справедливий для людей законопроєкт”. Євген Дикий теж зазначає цю норму як добру: “Зменшення кількості людей, в яких є відстрочка, зміна відсотків бронювання певних категорій – це позитивні моменти законопроєкту”.

Варто звернути увагу

Щодо питань, які потребують доопрацювання та обговорення, Олег Саакян називає обов’язкову п’ятимісячну базову військову підготовку для молоді обох статей (нині пропонується жінкам добровільне навчання), мотивуючи це так: ”Це про базові навички виживання і можливості захистити себе та діяти скоординовано. Треба всім мати базові моделі поведінки на воєнний час. Ці ризики з нами надовго, тому ми повинні готувати наступні покоління до цих викликів”.

Також Олег Саакян звертає увагу на відсутність прописаних альтернатив військовій службі: “Немає економічних питань, скажімо трудової мобілізації чи іншої форми мобілізації, які би дозволили тим, хто не підпадає під мобілізацію безпосередньо на фронт або є неефективними з точки зору фізичних здібностей до несення військової служби, але вони могли б бути корисними у небойових напрямках, скажімо, в ІТ”.

Шлях чи дорога до українців за кордоном

Олег Саакян підтримує ідею військового обліку громадян України за кордоном: “Без військового облікового документа вони не можуть стати на облік у консульстві чи посольстві. Така норма ставить чоловіків в умови, що їм треба буде зареєструватись як військовозобов’язані (є онлайн і фізичні можливості). Це відкриває шлях до їх відповідальності”. Однак, політолог прогнозує і можливість маніпуляцій у політичній площині: “Я боюсь, що тут можливе поле для маніпуляцій у наступному електоральному циклі, коли після війни якийсь із кандидатів піде на вибори із популістським гаслом амністії всіх ухилянтів. Це відкриє скриньку популістичної пандори вже до кінця війни”.

Яка доля проєкту?

Олександр Мусієнко: “Решту моментів треба розглядати на комітеті, багато питань буде по демобілізації”, – прогнозує військовий експерт. Він вважає, що закон можна буде відредагувати ще на стадії його проходження. “Але його можна брати за основу і перейти до розгляду по суті. Він не повторить долю попередника”. 

Олег Саакян: “Цей законопроєкт не зупиняє мобілізацію, процес продовжується”. Фахівець наголошує, що закон покликаний удосконалити мобілізаційну систему: “Його ідея була взагалі вмотивувати, але я не впевнений, що він у такому вигляді вмотивує”. Також Саакян радить звернути увагу на те, що всі норми не запрацюють одразу. “Наприклад, онлайн-кабінет військовозобов’язаного, – там у ТЦК стільки документів і папірців треба оцифрувати”.   

І все ж Олег Саакян має очікування, що за місяць ми матимемо новий закон: “Весь лютий буде дискусія в рамках парламенту. Ми побачимо голосування наприкінці лютого, на початку березня”.

Важливий фактор, зазначає експерт, – закон має бути якісним. “Адже держава вже стартує з позиції “мінус”, з позиції недовіри суспільства до процесу мобілізації. За 2023 рік весь кредит довіри в царині мобілізації знищено цими репресивними операціями типу “бусик”. Краще більш якісно і прокомуніковано, аніж швидше”.

А поки точаться дискусії, в яких і має сформуватись якісне ядро нового закону.

Ярина Скуратівська, Київ 
 

Також ми повідомляли, що Ніжин втратив Героя – Очковського Владислава

Приєднуйтесь до наших сторінок в соцмережах і слідкуйте за головними подіями: Telegram Viber Facebook Instagram Теги: Закон, Мобілізація, Зміни, Розгляд, Експерти Новини по темі:

28.01.2024, 12:21 1251 Мобілізація жінок: думка ніжинців та політичних діячів

25.01.2024, 08:32 685 Цікаві винаходи Середньовіччя, які змінили наш світ

05.01.2024, 12:03 817 Що зміниться для ЗСУ, якщо РФ встановить касетні боєприпаси на ракет

04.01.2024, 13:09 889 У Раді починають розгляд нового законопроєкту про мобілізацію

02.01.2024, 17:09 7932 Чернігівщина не виконує план з мобілізації — В'ячеслав Чаус

29.12.2023, 09:54 771 Чи можлива мобілізація з-за кордону

Источник

Новости Чернигова